Нова керівниця ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, зазначила, що в організації ще не вирішили, якою буде підтримка ініційованої Україною «Кримської платформи».
Про це вона сказала в інтерв'ю «Європейській правді».
«Зараз ми хочемо отримати більше інформації про цю ініціативу. Сьогодні дещо вже дізналася, але ми ще не ухвалили рішення, як і яким чином ми будемо підтримувати цю ініціативу. Втім, вона, безумовно, важлива, адже анексія була незаконною», – зазначила Лінде.
На її думку, головне для України зараз – зібрати широку підтримку цієї платформи.
«Ми вважаємо АР Крим і Севастополь частинами України. І Росія не має права вето щодо таких дискусій. Тому що це – частина європейської безпеки, і це питання принципів, навколо яких сформована ОБСЄ», – підкреслила Лінде.
Напередодні Лінде повідомила, що ОБСЄ посилила присутність на Херсонщині через Крим.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформі» в Україні відбудеться 23 серпня 2021 року.
Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова, буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначила раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
