Доступність посилання

ТОП новини

Питання стану кримськотатарського народу має залишатися на порядку денному ООН – Кислиця


Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця висловив стурбованість долею кримськотатарського народу в умовах російської анексії Криму. Про це він сказав під час онлайн-зустрічі з обговорення ситуації зі становищем кримських татар, організованої в рамках 20-ї сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

«Ми глибоко стурбовані долею кримських татар як корінного народу Криму – доля, на жаль, дуже розповідає про загальне різке погіршення стану прав людини на півострові. Тому ми належним чином тримаємо питання збереження культурної ідентичності кримських татар у фокусі Генеральної Асамблеї ООН, як відображено у відповідних резолюціях, а також Генеральному секретарю, якому довірено реалізацію цих резолюцій», – цитує виступ Кислиці пресслужба української місії.

На його думку, важливо, щоб доповіді генерального секретаря ООН, підготовлені відповідно до зазначених резолюцій, «представляли широкий обсяг необхідних фактів та свідчень щодо обмежень, з якими стикаються громадяни України, включно з кримськими татарами, у здійсненні своїх економічних, соціальних та культурних прав, Інтер алія право на працю, а також можливість здобути освіту українською та кримськотатарською мовами».

«Ми збережемо пильність і збережемо питання про корінні народи України в порядку денному ООН. Це, звичайно ж, включає зняття незаконної заборони на Меджліс, запровадженої російськю окупаційною владою в Криму», – додав Кислиця.

У Нью-Йорку проходить 20-а сесія Постійного форуму ООН з питань корінних народів. У своєму виступі 23 квітня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернув увагу на переслідування кримських татар в анексованому Криму. За його словами, «Росія ставить за мету повне витіснення кримськотатарського народу за межі окупованого нею Криму».

26 квітня 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд анексованого Криму заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території анексованого півострова. Захист Меджлісу надіслав апеляцію до Верховного суду Росії. Проте 29 вересня 2016 року Верховний суд Росії відхилив цю апеляцію, підтвердивши заборону на діяльність Меджлісу.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН виніс проміжну ухвалу за позовом Україна проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Зате Москву зобов'язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс і навчання українською мовою в анексованому Криму.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG