Звернення через «Кримську платформу» та органи ООН до Росії щодо звільнення першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла (за документами – Джелялова) навряд чи допоможуть змінити позицію Кремля в цьому випадку. Таку думку висловив Крим.Реалії правозахисник та адвокат Микола Полозов.
При цьому він зазначив, що у справі Джеляла потрібно спиратися на успішний прецедент зі звільненням заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова.
«Позиція Кремля навряд чи зміниться. Путін вважає за краще не помічати висловлювання міжнародних організацій щодо практики застосування репресій в окупованому Криму. Водночас, ми знаємо, деякі лідери держав можуть досягати позитивних домовленостей із Путіним, коли йдеться про конкретні кримінальні справи та конкретних політв'язнів, як це було у випадку з Ахтемом Чийгозом та Ільмі Умеровим», – зазначив адвокат.
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що держави-учасниці «Кримської платформи» 30 вересня виступили зі спільною заявою у стінах Ради ООН з прав людини із закликом до Росії дотримуватися своїх зобов'язань у рамках міжнародного гуманітарного права, негайно звільнити громадян України, несправедливо затриманих та ув'язнених у Криму та на території Росії, у тому числі звільнити Нарімана Джеляла, а також виконати Наказ Міжнародного Суду ООН від 2017 року про скасування заборони на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу і забезпечити повний та безперешкодний доступ до Криму для регіональних та міжнародних моніторингових механізмів.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня засудив до тривалих термінів фігурантів «справи про диверсію на газопроводі» в Перевальному: Нарімана Джеляла засудили на 17 років позбавлення волі зі штрафом 700 тисяч рублів, Асана Ахметова – до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та Азіза Ахтемова – до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів.
Вирок Джелялу і братам Ахтемовим засудили МЗС України, представництво президента України в АРК, Меджліс кримськотатарського народу та правозахисники.
Раніше лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив в інтерв'ю Крим.Реалії, що має намір обговорити з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом питання звільнення Джеляла з російського ув'язнення.
23 серпня учасники другого міжнародного саміту «Кримська платформа» закликали Росію негайно звільнити Нарімана Джеляла та всіх кримських політв'язнів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
