Звільнення кримських татар із російського ув'язнення, які проходять у «справах Хізб ут-Тахрір», залежить виключно від політичної волі керівництва та інтересу російської сторони, вважає адвокат Микола Полозов. Він визнав, що ситуація з обміном цієї категорії кримчан складна.
Про це він розповів у коментарі кореспонденту Крим.Реалії.
«Що стосується кримських татар, ситуація дуже складна. І після вересневого обміну в Криму багато хто висловлював невдоволення, чому тільки один кримський татарин, Едем Бекіров, потрапив у цей список», – розповів адвокат, зазначивши, що кримські татари становлять більшість у списку утримуваних в Росії українських політв'язнів.
За словами Полозова, незважаючи на статті, за якими звинувачують кримчан у Росії, приклади звільнення Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва, говорять про те, що обвинувачених у «справах Хізб ут-Тахрір» також можуть звільнити.
«Це не було проблемою для російської влади. Єдине питання було тільки в наявності політичного інтересу, політичної волі. Тому я переконаний, що якщо російська влада матиме якийсь політичний інтерес, щоб передати кримських татар, яких звинувачують у тероризмі, Україні, то проблем жодних не буде», – вважає адвокат.
Раніше підконтрольна Росії уповноважена з прав людини в анексованому Криму Лариса Опанасюк повідомила, що українські силовики тримають під вартою 41 кримчанина.
У російському ув'язненні, за даними українського омбудсмена Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 осіб, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – правовірні мусульмани.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
