Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас назвав правильними дипломатичні зусилля української влади з деокупації Криму. Про це він сказав в інтерв'ю виданню «Рубрика».
«Сильніше відзначили (в ЄС – КР) українську ініціативу «Кримська платформа», що дуже важливо. Знову ж таки, провівши перші 25 років свого життя в окупованій Естонії, я дуже добре пам'ятаю, що більшість західних країн так і не визнали приєднання країн Балтії до Радянського Союзу. Я пам'ятаю, що це означало. Дипломати цих країн не могли офіційно відвідувати радянські республіки у Балтії, не було візитів глав держав; ось і все», – повідомив Маасікас.
Він зазначив, що «зараз у Криму діє потужний санкційний режим».
«Я вважаю, що українське керівництво правильно вирішило підняти дипломатичні та політичні ставки, щоб привернути більшу політичну увагу до питання незаконної анексії Криму», – додав Маасікас.
Раніше російський президент Володимир Путін заявив, що країни Заходу підтримали «Кримську платформу», щоб вирішити питання Криму збройним шляхом.
До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба сказав, що створення «Кримської платформи» «сильно вдарило» особисто по російському президентові Володимиру Путіну.
Українська влада неодноразово заявляла, що має намір домагатися повернення Криму під свій контроль дипломатичним шляхом. Для цього було проведено перший саміт «Кримська платформа».
Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді заявив, що на «Кримській платформі» «вперше з 2014-го» деокупацію Криму обговорили на найвищому міжнародному рівні. За оцінкою Зеленського, Крим вдалося «повернути до світового порядку денного».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
