Постійне представництво Росії при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві звертається до структур ООН із закликом «дати оцінку» ситуації з водопостачанням в анексованому Криму.
«Закликаємо РПЛ (Рада ООН з прав людини – КР), УВКПЛ (Управління Верховного комісара ООН з прав – КР) і спецпроцедури РПЛ дати окрему оцінку діям Києва щодо водної блокади Криму, яка, серед іншого, грубо порушує право жителів півострова на доступ до питної води», – йдеться у повідомленні.
Раніше Моніторингова місія ООН в Україні наполягала на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
У вересні Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар провела онлайн-зустріч з Верховним комісаром ООН з прав людини Мішель Бачелет, під час якої детально розповіла про забезпечення водою жителів півострова.
В інтерв'ю Крим.Реалії постійний представник України при ООН Сергій Кислиця сказав, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в анексований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом.
1 жовтня в кримському Гідрометцентрі повідомили, що вересневі дощі не наповнили водосховища півострова. 30 вересня Росгідромет повідомив про прибуття до Сімферополя літака для збільшення опадів і боротьби, таким чином, з дефіцитом води.
З 7 вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водойм запровадили третій, найсуворіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
