Правозахисники назвали некоректною кваліфікацію Офісом генпрокурора України справи щодо восьми осіб – керівників російської адміністрації у Криму та Севастополі. Про це йдеться у заяві ULAG – Української правозахисної групи.
«Так званих главу республіки Крим (Сергій Аксьонов – КР), главу державної ради республіки Крим (Володимир Константинов – КР), колишнього прокурора республіки Крим (Наталя Поклонська – КР) та ще п'ятьох посадових осіб звинувачують у державній зраді, посяганні на територіальну цілість і недоторканність України, дії, спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади у складі злочинної організації (ст. 109, ст. 110, ст. 111, ст. 255 КК України)», – зазначили в Офісі генпрокурора напередодні.
Як повідомляють правозахисники, якщо статті 109-111 УКУ часто зустрічаються у практиці кваліфікації подій у Криму, то застосування статті 225 «викликало багато запитань».
«З повідомлення та контексту подій зовсім не очевидно, чи дійсно існувала злочинна організація: стійке ієрархічне об'єднання, що існує для скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, і члени якої діють на користь такої організації», – йдеться у повідомленні.
Правозахисники зазначають, що подібна кваліфікація підходить для мирного часу, але не враховує контекст міжнародного збройного конфлікту (позиція, яку сьогодні відстоює Україна щодо подій у Криму) та «ігнорує роль РФ як ініціатора та організатора окупації».
У повідомленні також йдеться про те, що подібна кваліфікація злочину була необов'язковою, оскільки кожного з обвинувачених можна притягнути до відповідальності індивідуально.
Правозахисники вважають, що більш підходящою була б стаття 437 ККУ, «зокрема, у ч.1 – планування, підготовка чи розв'язання агресивної війни чи збройного конфлікту, а також участь у змові, спрямованій на вчинення таких дій».
«Ст. 437 відповідає контексту міжнародного збройного конфлікту. Кваліфікація злочинів повинна здійснюватися відповідно до характеру конфлікту, що відбувається. Ця стаття не має терміну давності (у ст. 255 – 10-15 років), що може стати важливим чинником, оскільки розгляд таких складних і масштабних справ може тривати роки, якщо не десятиліття», – зазначили правозахисники.
У заяві наголошується, що «некоректна кваліфікація» подібних злочинів «прямо зменшує шанси на притягнення до відповідальності та ускладнює системні проблеми правосуддя в умовах збройного конфлікту».
Як стало відомо 30 листопада, Київський апеляційний суд дозволив затримати російського главу анексованого Криму Сергія Аксьонова. Він прокоментував рішення київського суду.
7 грудня Київський апеляційний суд дозволив затримати Наталю Поклонську. Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України (виконує функції Нацбюро Інтерполу) спростував заяву Офісу генерального прокурора України про те, що українське бюро Інтерполу відмовилося оголошувати в міжнародний розшук Поклонську. Її коментарів щодо заяви суду немає.
