Доступність посилання

ТОП новини

Чехи і словаки згадали 53-і роковини окупації військами Варшавського пакту


Під час протистоянь біля будівлі Чехословацького радіо в центрі Праги, 21 серпня 1968 року

У Чехії і Словаччині вшанували 21 серпня 53-і роковини окупації тоді ще єдиної Чехословаччини військами Організації Варшавського договору під проводом СРСР 1968 року.

У столиці Чехії Празі представники держави, працівники Чеського радіо і ветерани тих подій традиційно поклали квіти біля будівлі Чеського радіо в центрі міста, яка стала місцем одних із найбільших сутичок захисників країни і свободи в ній, зокрема свободи слова, від окупантів.

Схожі акції відбулися і в інших пам’ятних місцях, що нагадують про події 1968 року і подальших років окупації, в Празі і в інших містах Чехії. А в Карлових Варах, де нині відбувається Карловарський міжнародний кінофестиваль, роковини вшанували проєкцією в рамках фестивалю документального фільму «Реконструкція окупації».

У Словаччині президентка Зузана Чапутова звернулась до співгромадян із закликом не забувати історію. Вона наголосила, що окупація Чехословаччини «не була дружньою допомогою», як то стверджували комуністи, а день 21 серпня 1968 року «потрібно пригадувати, пригадувати для того, щоб ми не допустили брехливої, перекрученої історії». «Також цей день нам потрібно згадувати, щоб ми були більш чутливими до того, що відбувається навколо нас», – додала вона.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

У ніч на 21 серпня 1968 року війська п’яти країн Варшавського пакту (СРСР, Польща, Угорщина, Болгарія, Східна Німеччина) вступили на терени тодішньої Чехословаччини, протягом доби захопивши більшість великих міст і летовищ країни.

Вранці 21 серпня окупаційні танки в’їхали до Праги й стояли, зокрема, перед будинком Чеського радіо, а в ті часи Чехословацького радіо, на Віноградській вулиці в центрі столиці. Окупанти увірвались до будівлі радіо, стрілянина лунала в студіях, її того дня почули в прямому ефірі чехословацькі громадяни. Таким чином робота Чехословацького радіо була перервана. З часом за підтримки співгромадян журналістам вдалось частково відновити роботу радіо, непідконтрольну спершу окупантам, із нових імпровізованих студій.

Низка західноєвропейських країн висловила протест проти окупації Чехословаччини, вимагаючи виводу іноземних збройних сил із країни. Вже 28 серпня 1968 року на Красній площі в Москві протест проти окупації Чехословаччини здійснила група, що увійшла до історії як «восьмеро статечних». З гаслами «За вашу і нашу свободу!» учасники протесту вимагали виведення окупаційного війська з Чехословаччини і проведення демократичних реформ в СРСР.

Актом самоспалення як протестом проти окупації Чехословаччини 8 вересня 1968 року закінчив своє життя у Варшаві Ришард Сівєц. 5 листопада 1968 року на Хрещатику, протестуючи проти окупації Чехословаччини, вчинив акт самоспалення український дисидент Василь Макух. Чехи не забули про українського героя, нині його ім’я несе один з пішохідних мостів у Празі.

6 січня 1969 року в центрі Праги підпалив себе чеський студент Ян Палах. Вогняним смолоскипом він пробіг центром Праги, закликаючи співгромадян стати до боротьби за свободу. Щороку в січні на честь свого земляка чехи проводять «Тиждень Палаха», його гасло – пам’ятати про героя.

Введення військ силою завершило період «Празької весни», коли прогресивна частина чехословацького комуністичного керівництва, не відмовляючись від доктрини комунізму, спробувала створити для цього вчення «людське обличчя». Спроба лібералізації тих часів змінилася двадцятирічним періодом реакції, яку офіційно називали «нормалізацією».

Протягом окупації до Чехословаччини увійшло понад 100 тисяч військових. За даними Інституту вивчення тоталітарних режимів, у Чехословаччині протягом окупації – від 21 серпня 1968 року до кінця 1989 року – загинуло 402 цивільні людини, з країни емігрували понад 250 тисяч осіб.

Три десятки років тому, 21 червня 1991 року, останні солдати і військова техніка радянських військ, які залишалися в країні після вступу 1968 року, покинули Чехословаччину за угодою з СРСР, досягненою на початку 1990-го.

Як повідомляють ЗМІ, з теренів Чехії й Словаччини виїхало 73 тисячі 500 радянських вояків, 39 тисяч 932 члени їхніх родин, 1220 танків, 2505 бронетранспортерів і бойових машин, 175 гвинтокрилів, 103 літаки, було вивезено 94 тисячі 824 тонни боєприпасів.

XS
SM
MD
LG