Південний окружний військовий суд у російському Ростові 1 грудня на три місяці продовжив арешт фігурантам другої групи сімферопольської справи «Хізб ут-Тахрір» Тофіку Абдулгазієву, Владлену Абдулкадирову, Іззету Абдуллаєву, Меджиту Абдурахманову, Білялу Аділову.
Звинувачення пояснило свою вимогу про продовження терміну тим, що фігуранти справи «можуть залишити територію країни, загрожувати безпеці прихованих свідків та держави загалом».
«Окрім цього, підставою для продовження арешту є тяжкість статті, за якою відбувається справа другої Сімферопольської групи. У зв’язку з цим державний обвинувач попросив продовжити термін утримання під вартою на 3 місяці – до 19 березня 2022 року», – повідомили в громадському об’єднанні «Кримська солідарність».
Адвокат Еміль Курбедінов виступав проти продовження запобіжного заходу.
«Домашній арешт – це теж несвобода, але цей запобіжний захід дозволить підсудним виховувати дітей та поліпшити своє здоров’я», – зазначив він.
Курбедінов також зазначив, що нинішні умови утримання дуже вплинули на здоров’я фігурантів справи. Наприклад, Тофік Абдулгазієв за час перебування в ізоляторі переніс зараження крові через укуси клопів.
Адвокати за призначенням підтримали заперечення захисників. Проте суд вирішив продовжити фігурантам справи термін утримання під вартою до 19 березня 2022 року.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 людини. 27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
