Перше судове засідання по суті у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (Росія) у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» перенесли на невизначений термін. Про це в коментарі кореспонденту Крим.Реалії розповів адвокат Рустем Кямілєв.
«Суд ухвалив рішення відкласти початок судового процесу по суті через те що одного з фігурантів красногвардійської групи – Рустема Емірусеїнова – ще не доставили в СІЗО Ростова-на-Дону, у зв'язку з чим він наразі не може взяти участь у судовому процесі», – розповів адвокат.
Раніше стало відомо, що Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва вивезли з Криму.
У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.
У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.
ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
