У п'ятницю, 28 серпня, постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич зустрівся з послом Литви в Україні Вальдемарсом Сарапінасом, сторони обговорили порушення Росії в анексованому Криму і питання «режиму санкції», а також його розширення.
«Важливою складовою зустрічей були також питання режиму санкції, збереження вектора розширення санкцій з боку партнерів України, а також послідовної політики невизнання, визначеної Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в березні 2014 року», – йдеться в повідомленні.
Як уточнюється, окремо говорили про нові виклики, пов'язаних з обмеженням права громадян на свободу пересування з боку російських силовиків.
«Під час обговорень, крім питань, пов'язаних з порушенням прав людини, увага приділялася також проблемам мілітаризації Криму і Чорноморського регіону, поступової колонізації півострова з заміщенням населення, дотримання прав дитини та злочинів Російської Федерації по залученню дітей до парамілітарних утворень, незаконного призову в російську армію, питань шкоди навколишньому середовищу, порушень проти Української Церкви, порушень прав корінного кримськотатарського народу», – підкреслили в представництві.
Раніше повідомлялося, що шість країн-партнерів Євросоюзу підтвердили своє приєднання до рішення Ради ЄС про продовження на рік санкцій проти Росії, запроваджених через анексію Криму.
18 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Рада Європейського союзу продовжила на рік санкції проти Росії за анексію Криму.
Директор департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС Росії Микола Кобринець заявив, що «під санкціями жити важко, але ми вже навчилися».
Раніше лідери ЄС відкинули пропозиції скасувати санкції проти Росії через COVID-19. Окремо посли ЄС 10 червня домовилися продовжити кримський пакет санкцій ще на один рік. Йдеться про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС в анексований Росією Крим.
Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, передбачають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден під прапорами країн-членів ЄС або тих, що контролюються державою-членом об’єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна і компаній на окупованій території. Товари і технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.
З часу запровадження у 2014 році санкції проти Росії кілька разів продовжували і розширювали.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
