У МЗС України привітали рішення Ради ЄС про розширення санкційного у зв'язку з анексією Криму. У відомстві впевнені, що санкційна політика Європейського союзу триватиме доти, поки Крим не повернеться під контроль України.
Про це йдеться у відповідній заяві МЗС України.
«Зазначені в рішенні підсанкційні особи причетні до переслідувань кримських татар та інших грубих порушень норм міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованому українському півострові. Європейський Союз засвідчив принциповість своєї позиції щодо захисту прав людини та відданості подальшому впровадженню політики невизнання спроби анексії Криму з боку Російської Федерації», – сказано в заяві.
Як зазначили в МЗС, запровадження Радою ЄС нових обмежувальних заходів напередодні 23-го саміту Україна – ЄС у Києві 12 жовтня, «слугує черговим свідченням беззастережної підтримки Європейським Союзом України у її боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах».
«Це також підтверджує єдність України та Європейського Союзу у захисті прав людини і основоположних свобод, є кроком з втілення домовленостей установчого саміту Кримської платформи. Дія обмежувальних заходів ЄС має тривати, допоки РФ не припинить тимчасову окупацію Криму та інші грубі порушення норм міжнародного права», – додали у відомстві.
11 жовтня в офіційному журналі ЄС опубліковано рішення про внесення 8 російських юристів до санкційних списків за підрив територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України.
У документі зазначено, що санкції запроваджені проти судді підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Михайла Бєлоусова, голови цього суду Андрія Долгополова, прокурора Південного військового округу Росії Євгена Колпикова, слідчого з особливих справ управління Слідчого комітету Росії в Криму і Севастополі Магомеда Магомедова, голови управління ФСБ Росії в Криму Леоніда Михайлюка, заступника голови російського Центрального районного суду Сімферополя Віктора Можелянського, судді російського Верховного суду Криму Галини Редько, голови управління Слідкому Росії в Криму і Севастополі Володимира Терентьєва.
Фігуранти санкційного списку публічно не коментували рішення ЄС, як і влада Росії.
У вересні 2021 року ці обмежувальні заходи були продовжені ще на 6 місяців.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше назвав «заразливою» практику заповадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив у цьому США. Також Лавров говорив, що відносини між Росією та Євросоюзом зруйновані через події в Україні й у Криму. У лютому Лавров виступив зі звинуваченнями на адресу Євросоюзу через Крим. До цього він в ефірі ютуб-каналу «Соловьев LIVE» заявив, що Москва не виключає розриву відносин з Євросоюзом, якщо Брюссель запроваджуватиме санкції, що «створюють ризики для чутливих секторів російської економіки». У листопаді 2020 року голова МЗС Росії заявив, що Захід «зриває злість», вводячи санкції через анексію Криму.
