Російський сенатор від підконтрольного Росії парламенту Севастополя Ольга Тимофєєва не зможе продовжити роботу в Раді Федерації Росії після виборів депутатів, бо не може продовжити участь у виборах. Про це вона заявила ТАСС.
Раніше повідомлялося, що підконтрольний Росії виборчком Севастополя визнав недійсними значну частину підписів, зібраних для реєстрації на виборах до парламенту Севастополя партії «Родина», від якої балотується Тимофєєва. У міській виборчій комісії пояснювали, що частина листів заповнені з відхиленням від встановленого зразка: не вписані дати народження тих, хто збирав підписи. Також не всі ті, хто підписалися, живуть у Севастополі, частина інформації вписана не тим, хто збирав підписи, і не підписантом, а робити цього за законом не можна. Виправляти помилки в листах партія не має права, і в понеділок ухвалено рішення про відмову в реєстрації партії «Родина» на виборах до парламенту Севастополя.
«П'ять партій, у тому числі «Родина», відсторонені від виборів – підписи визнані недійсними», – сказала Тимофєєва. Також вона підтвердила, що не зможе в майбутньому претендувати на місце сенатора, якщо не стане депутатом. «Фактично, я залишаюся за певними межами політичної активності», – зазначила Тимофєєва.
Сенатор підкреслила, що члени «Родины» визнають недоліки в підписних листах, але вважають їх незначними і формальними, бо порушення стосуються оформлення записів про збирачів підписів.
Згідно з даними на сайті Ради Федерації, Тимофєєва стала сенатором 21 жовтня 2014 року – після того, як було обрано перше скликання парламенту Севастополя після анексії півострова. Тимофєєва входить до комітету Ради Федерації з міжнародних справ. Термін її повноважень закінчується разом із повноваженнями нового скликання парламенту Севастополя.
Другим сенатором від російської влади Севастополя є член комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Валерій Куликов, який став сенатором у вересні 2017 року.
Російська влада планує провести в Криму і Севастополі вибори депутатів місцевих парламентів і місцевих рад 8 вересня 2019 року. В Україні, США, ЄС та низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
