Посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс вважає, що світове співтовариство повинно продовжувати тиск на Росію через анексію Криму. Про це вона сказала під час виступу 6 серпня в Києві на форумі експертної мережі «Кримської платформи».
«Зараз потрібно продовжувати міжнародний тиск на Росію за її дії в 2014 році і за те, що відбувається в Криму з того часу. Незаконна анексія Криму поставила значні виклики перед Україною та перед загальною системою євроатлантичної безпеки. Ми повинні показати Росії, що не будемо терпіти її кричущої неповаги до міжнародного порядку», – зазначила дипломатка.
За її словами, «Кримська платформа» потрібна для того, аби «протидіяти агресії Росії для відновлення територіальної цілісності України», а також, щоб «показати загальну світову позицію щодо кримського питання».
Тимчасова повірена в справах США в Україні Крістіна Квін на форумі експертної мережі «Кримської платформи» вказала на те, що світ не повинен забувати про російську агресію Криму. За її словами, США продовжать застосування санкційної політики щодо Росії.
У Києві 6 серпня почався установчий форум експертної мережі «Кримської платформи». В ньому беруть участь представники посольств, національні та міжнародні експерти.
29 липня Міністерство закордонних справ України підписало з Фондом Східної Європи меморандум про створення експертної мережі та інформаційної підтримки саміту «Кримської платформи». Як повідомляв тоді глава МЗС України Дмитро Кулеба, на той момент експертна мережа, що працюватиме на «Кримській платформі, налічувала 180 фахівців.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
