У підконтрольному Росії Армянському міському суді 24 грудня заслухали двох свідків у справі національного лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, якого судять у Криму заочно.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, допитані російські прикордонники визнали, що 3 травня 2014 року люди могли прорвати оточення і разом із Джемілєвим потрапити на територію Криму, проте вони не робили таких спроб.
Свідок Альберт Горбунов повідомив, що після того, як на пункті пропуску з'явилася велика група людей, керівництво віддало наказ забрати обладнання і залишити місце. За його словами, він спостерігав за тим, що відбувається, з відстані у 30-50 метрів і бачив Джемілєва: той приїхав на машині, при цьому на пункті пропуску на той час не було нікого зі співробітників російської прикордонної служби. Джемілєв залишався на пункті пропуску кілька годин і спілкувався з людьми, жодних дій, спрямованих на перетин пункту пропуску він не робив, додав свідок. За словами Горбунова, лідер кримських татар потім поїхав у бік Херсонської області.
На питання захисту, чи була у присутніх можливість, маючи значну кількісну перевагу, прорвати оточення російських силовиків, Горбунов відповів ствердно.
Аналогічні свідчення дав другий допитаний через відеоконференцзв'язок свідок Роман Івін. На відміну від усіх раніше допитаних прикордонників, він спостерігав за подіями з другого поверху поста ДАІ, розташованого на території пункту пропуску, де він вів відеозйомку. Чоловік також підтвердив, що ніхто з представників влади із Джемілєвим не спілкувався, а він сам не намагався просуватися в бік Армянська. Присутні біля нього люди в кількості близько 2500 осіб не поводилися агресивно і не робили спроб прорвати оточення силовиків.
У судовому процесі оголошено перерву до завтра.
Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня висунуло Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу: «перетин держкордону Росії іноземним громадянином, в'їзд якому в Росію не дозволений, вчинений групою осіб за попередньою змовою (ч.3 ст. 322 КК Росії); недбале зберігання вогнепальної зброї, що створило умови для її використання іншою особою, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ст. 224 КК Росії); незаконне придбання і зберігання боєприпасів (ч. 1 ст. 222 КК Росії)».
За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва використовують матеріали української справи його сина Хайсера.
Мустафа Джемілєв повідомив, що має намір «довести абсурдність звинувачень російської сторони» в Європейському суді з прав людини у тих кримінальних справах, які порушені проти нього в анексованому Криму.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
