У Покровському райсуді Дніпропетровської області оголосили вирок обвинуваченим у скоєнні нападу на активістку й чиновницю з Херсона Катерину Гандзюк. Суд затвердив угоди про визнання винуватості, які підсудні уклали з прокурором, і призначив їм різні терміни ув’язнення.
Сергія Торбіна, який обвинувачується в підбурюванні до нападу на Катерину Гандзюк та пособництві, засудили до 6 років і 6 місяців ув’язнення. Обтяжуючою обставиною було те, що злочин скоєний за змовою групою осіб, пом’якшуючою – визнання ним провини й співпраця зі слідством.
Решта обвинувачених отримали менші терміни: Микита Грабчук – 6 років, В’ячеслав Вишневський та Володимир Васянович – по 4 роки, Віктор Горбунов – 3 роки.
Згідно з рішенням суду, Сергій Торбін, схиляючи співучасників до скоєння нападу, свідомо ввів їх в оману, показавши дописи Катерини Гандзюк у соціальних мережах, які стосувались критики добровольців і АТО, приписавши їй проросійські погляди.
До скоєння злочину Сергій Торбін передав чотирьом співучасникам 10 тисяч гривень завдатку, отриманих від замовників, імена яких у суді не називалися. Отриманими рештою 2 тисячами гривень Торбін розпорядився на власний розсуд.
Відповідно до рішення суду, мотиви в обвинувачених були корисливі. Метою нападу на Катерину Гандзюк із використанням сірчаної кислоти було її залякування.
Сума винагороди, яку обвинувачені отримали опісля злочину й розділили між собою, склала 5 тисяч доларів США. З обвинувачених також стягнуть витрати держави, витрачені на здійснення низки судових експертиз. Сума складає понад 200 тисяч гривень.
Вирок суду може бути оскаржений упродовж 30 днів.
3 червня усі п’ятеро обвинувачених в організації та виконанні нападу заявили, що визнають свою провину й підтверджують свою згоду на укладення угоди зі слідством.
Справа щодо замовників нападу на Гандзюк виділена в окреме провадження.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
Після смерті активістки справу перекваліфікували на «умисне вбивство», однак згодом ГПУ змінила кваліфікацію підозрюваного у замовленні злочину Владислава Мангера на «умисне тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого».
У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.
Мангер причетність до злочину відкидає.
