У Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону на останньому слуханні у справі другої сімферопольської справи Хізб ут-Тахрір одному з фігурантів справи Сервету Газієву знову викликали швидку допомогу, повідомляє «Кримська солідарність» із посиланням на адвоката Айдера Азаматова.
За словами адвоката, Газієв звернувся з проханням про медичну допомогу кримськотатарською мовою. Суддя заявив, що надалі прийматиме заявки про виклик швидкої допомоги лише від Сервета Газієва російською мовою. Інакше це розглядатиметься як порушення регламенту, попередив суддя Опанасенко.
«Це не може бути порушенням регламенту, оскільки він може висловлюватися і через адвоката. Головуючий суддя намагається змусити Сервета Газієва говорити мовою, яку він не розуміє. Я бачу в цьому тиск на захист та підсудних», – сказав Айдер Азаматов.
Минулого тижня Газієву також викликали медиків на засідання суду та вимагали говорити російською мовою.
Раніше адвокат Ліля Гемеджи повідомляла, що в Міжобласній туберкульозній лікарні №19 у Ростові-на-Дону до 61-річного кримськотатарського політв'язня Сервета Газієва було застосовано фізичне насильство.
Після цього адвокат Едем Семедляєв повідомляв, що подав скарги до Слідчого комітету та прокуратури Ростовської області (Росія), а також заяви в СІЗО за фактом фізичних і моральних катувань. Заступник голови громадської наглядової комісії з Ростовської області Росії Наталія Меркулова повідомляла, що відвідала 63-річного фігуранта кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва в СІЗО-5 Ростова-на-Дону. Вона оцінила його стан здоров'я як «поганий» і порадила звернутися до російського Слідкому з нагоди побиття.
28 червня у слідчому ізоляторі №1 Ростова-на-Дону у Сервета Газієва стався мікроінсульт. У нього частково паралізована права частина тіла.
Нагадаємо, співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів. Загалом було затримано 24 особи. 27 та 28 березня 2019 року Російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
