Доступність посилання

ТОП новини

Суд у Криму розглянув скаргу на арешт громадянського журналіста Аріфмеметова через три місяці – адвокат


Олексій Ладін
Олексій Ладін

Суддя Верховного суду Криму Андрій Палій залишив під арештом громадянського журналіста, фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Османа Аріфмеметова. Про це кореспонденту Крим.Реалії розповів адвокат Олексій Ладін. Він зазначив, що апеляційну скаргу на арешт Аріфмеметова подали три місяці тому, а розглянули її тільки зараз.

«Запобіжний захід йому обрали наприкінці березня, в цей момент він продовжений, уже відбулося дві апеляції щодо продовження терміну утримання під вартою. Але з якихось причин було затягнуто це судове засідання. Цілком собі очевидно, що результат був заздалегідь відомий, судове засідання було формальним. Важко уявити, що суд скасує арешт, у той момент, коли вже узаконено продовження терміну утримання під вартою», – зазначив Ладін.

Адвокат уточнив, що Осман Аріфмеметов брав участь у засіданні через відеозв'язок із СІЗО Ростова-на-Дону.

«Навіть будучи присутнім у СІЗО Ростова через відеозв'язок, він перебував там за гратами. Моє клопотання про те, щоб він, по-перше, перебував за ґратами, а по-друге, поруч зі своїм захисником, було відхилено», – додав адвокат.

За словами Ладіна, крім перерахованих клопотань також було порушено право на захист його довірителя.

«Було відмовлено в ознайомленні Аріфмеметова з матеріалами справи. Передбачалося, що захисник буде зачитувати весь том, проте Осман попросив не послухати матеріали кримінальної справи, а ознайомиться особисто. Йому відмовили. Найбільш кричущий факт порушення – це те, що йому надали копії перекладів апеляційних скарг кримськотатарською мовою. Але йому не надали ні оригіналів апеляційних скарг, ні їхніх копій російською мовою. Тобто, фактично, Осман ні ознайомлений із тими документами, які розглядали в судовому засіданні», – прокоментував захисник.

Ладін додав, що його підзахисний «не падає духом» і розповів, що Аріфмеметов зробив плакат зі словами подяки кримським татарам, які вийшли на Красну площу в Москві 10 липня.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Всього затримали 24 активісти.

Обвинуваченими в цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезені в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадянських журналістів у Криму викликають «подив».

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG