Депутатська група парламенту Естонії (Рійгікогу) з парламентських зв'язків з Україною схвалила ініціативу української влади зі створення «Кримської платформи» і її парламентського виміру. Про це йдеться в заяві, опублікованій 16 липня на сайті Рійгікогу.
«Ми щиро сподіваємося, що ініціатива стане можливістю для міжнародних організацій, демократичної громадськості та країн, які дотримуються схожих позицій, висловити свою підтримку платформі, особливо беручи до уваги той факт, що перший саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 в Києві (Україна). Ми віримо в те, що міжнародна громадськість повинна приділяти пильну увагу ситуації в Криму. Забезпечення збалансованої регіональної безпеки і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах повинні залишатися найважливішим питанням», – сказано в тексті заяви.
Як уточнюється, депутатська група Рійгікогу з парламентських зв'язків з Україною як і раніше засуджує незаконну анексію Криму, порушення прав людини, особливо утиск національних меншин і расову дискримінацію кримських татар, а також ігнорування міжнародного права з боку Росії.
«Ми в черговий раз підтверджуємо свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України і її твердому бажанням досягти мирного вирішення конфлікту. Для більш ефективної організації залучення депутатська група з парламентських зв'язків з Україною прийняла рішення стати контактним центром парламентського виміру «Кримської платформи», – йдеться в повідомленні.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», тільки якщо на цьому майданчику обговорюватимуть лише проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення, – що виникли внаслідок окупації.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
