В анексованому Криму висунули звинувачення затриманому 11 березня в Бахчисараї після масових обшуків російських силовиків громадянському журналісту Амету Сулейманову.
Про це «Кримській солідарності» повідомила адвокат Ліля Гемеджи.
«Слідство висунуло звинувачення моєму підзахисному Амету Сулейманову. Ми отримали на руки постанову про притягнення як обвинуваченого, а також слідчим були відібрані зразки почерку мого підзахисного. У зв'язку з тим, що під час обшуку, десь за межами будинку, слідчими, оперативними співробітниками було вилучено папірець, на якому був текст, за версією слідчих, що має стосунок до кримінальної справи», – розповіла Гемеджи.
Адвокат зазначила, що її підзахисний неодноразово заявляв, що під час обшуку йому підкинули книги, що до записки він не має жодного стосунку.
«Сьогодні, щоб підтвердити цю версію, ми дали зразки почерку (Сулейманова – КР)», – зазначила Гемеджи.
Вона додала, що Амет Сулейманов проходить у ще одній кримінальній справі: «Коли мусульман притягують до відповідальності за обговорення релігійних, ісламських тем у мечеті, прихожанами якої вони є».
Гемеджи уточнила, що Сулейманов перебуває під домашнім арештом і ховатися він не має наміру.
Раніше Амета Сулейманова відправили під домашній арешт. Адвокат Ліля Гемеджи пов'язує це із «серйозним захворюванням», від якого страждає Сулейманов.
Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва повідомила Крим.Реалії, що 11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано п'ятьох осіб: Енвера Мустафаєва, Сейтумера Сейтумерова (історик – КР), Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметова. Їх відвезли у відділок ФСБ.
За її інформацією, всім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» через обшуки 11 березня.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
