Призначення Олега Бєлавенцева невизнаним Україною почесним консулом Республіки Нікарагуа в Криму і відкриття консульства цієї країни в Сімферополі не має жодних правових наслідків, заявив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Таку думку він висловив в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Безумовно, це недружній акт з боку Республіки Нікарагуа, і Україна вже розпочинає напрацювання відповідного санкційного пакета щодо цієї держави. Однак сам акт відкриття почесного консульства на окупованій території не несе жодних правових наслідків. Ми сподіваємося, що ніякого продовження у цієї історії не буде, і це залишиться маргінальним випадком», – зазначив Кориневич.
Він додав, що це не тільки «грубе порушення міжнародного права», а й національного законодавства України.
«Зокрема, це порушення правил в'їзду-виїзду на окуповану територію з боку посла Нікарагуа в Росії. Водночас ми бачимо, що Російська Федерація активізується у намаганнях легітимізувати спробу анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», – сказав постпред.
Раніше Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв'язку з візитом до анексованого Криму посла Республіки Нікарагуа в Росії Альби Асусенни Торрес для вручення консульського патенту Олегу Бєлавенцеву. В українському відомстві назвали візит незаконним і «недружнім кроком».
Провладні кримські ЗМІ повідомили, що 10 листопада Олег Бєлавенцев отримав «патент консула Нікарагуа в Криму» від Альби Асусенни Торрес. До цього в підконтрольній Росії адміністрації Керчі повідомили про її візит у місто.
Кабмін України запропонував запровадити економічні санкції проти Республіки Нікарагуа через неузгоджене з Києвом призначення почесного консула в Криму. Російський глава Криму Сергій Аксенов назвав це «криком безпорадності».
Нікарагуа – у числі країн, які регулярно не голосують за резолюції ООН, ініційовані Україною, щодо визнання Росії країною-окупантом через анексію Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
