Ялтинський журналіст і активіст Сергій Сардико повідомив про те, що місцева влада звинувачує його в «дрібному хуліганстві». Справа дійшла до суду, але, як стверджує журналіст, засідання перенесли.
Сардико пояснив, що його звинуватили у нецензурній лайці на адресу чоловіка, який супроводжував заступника голови російської адміністрації Ялти Станіслава Шапортова, поки він йшов набережною.
«Виявляється, достатньо зробити в поліцію заяву, привівши трьох лжесвідків, і будь-якій людині загрожуватиме до 15 діб адміністративного арешту за ч. 1 ст. 20.1 КоАП Росії. Невже це новий спосіб боротьби з неугодними журналістами? Так, я дуже багато критикував Шапортова за погане кураторство департаментом муніципального контролю. Що ж, будемо захищатися і боротися за правду в суді!» – написав Сардико у Facebook.
За інформацією «Аргументов недели Крым», інцидент, через який на Сардико подали в суд, стався 7 листопада, коли він, зустрівши заступника голови адміністрації, намагався привернути увагу до несанкціонованої торгівлі. Згідно з протоколом поліції, журналіст «у присутності громадян висловлювався грубою нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим висловлював явну неповагу до суспільства і порушив громадський порядок, тобто скоїв правопорушення, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.20.1 КоАП Росії». Покарання за цією статтею тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
На сайті адміністрації Ялти немає інформації з приводу позову щодо журналіста. Також сам Шапортов публічно не коментував ситуацію.
Сергій Сардико включений до санкційного списку, затвердженого у травні 2020 року президентом України Володимиром Зеленським та включає санкції проти 377 фізосіб, частина з яких живе в анексованому Росією Криму. Обмежувальні заходи до них на материковій частині України запроваджені на три роки.
У третій доповіді генерального секретаря ООН про стан прав людини в АР Крим і Севастополі йдеться, зокрема, про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарності причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення і депортацію з Криму населення тощо.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
