Високопоставлені чиновники Японії не зможуть прибути на саміт «Кримської платформи», однак посол Японії в Україні підпише спільну декларацію, яку планують ухвалити за підсумками саміту.
Про це повідомив народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв за підсумками зустрічі з послом Японії Кураі Такаші.
«Пан посол запевнив, що Японія рішуче підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України і висловлює підтримку всім відповідним резолюціям Генеральної Асамблеї ООН та інших організацій. Посол Кураі повідомив, що, на жаль, з об'єктивних причин високопоставлені чиновники Японії не зможуть взяти участь у міжнародному саміті «Кримської платформи», але Японія підтримує цілі та завдання «Кримської платформи», і він уповноважений підписати спільну декларацію за результатами інавгураційного саміту», – написав Джемілєв на своїй сторінці у фейсбуці.
13 серпня глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що кількість учасників саміту «Кримської платформи» досягла 42.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
12 серпня заступник голови підконтрольного Кремлю уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив російським ЗМІ, що на учасників «Кримської платформи» можуть чекати «болісні наслідки».
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
