Доступність посилання

ТОП новини

«Сприймаємо як загрозу»: в МЗС Росії відреагували на українську стратегію деокупації Криму


Марія Захарова

Росія сприймає стратегію деокупації анексованого нею Криму, ухвалену РНБО України, а також ініціативу «Кримська платформа» як «загрозу» і «посягання на територіальну цілісність РФ». Про це заявила 15 березня спікер МЗС Росії Марія Захарова.

«Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії щодо двох суб’єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн і організацій у таких діях, включаючи ініціативу «Кримська платформа», як недружній щодо Росії крок, як пряме посягання на її територіальну цілісність», – заявила Захарова.

11 березня секретар РНБО Олексій Данілов заявив про розробку «першого фундаментального документа з часів окупації Кримського півострова Російською Федерацією, що дає чіткі вказівки про те, яким способом ми будемо рухатися по питанню деокупації Криму».

Данілов також повідомив, що стратегія деокупації Криму – відкритий документ, з яким «всі зможуть ознайомитися» і в якого буде англомовна версія. Її отримають іноземні партнери України «найближчим часом», сказав секретар РНБО.

За заявою заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.

Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.

У МЗС Росії заявляли, що російська сторона готова взяти участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава окупованого Криму Сергій Аксенов заявляв, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG