Захист Гульсум Алієвої, дочки кримськотатарського активіста і політв'язня Мусліма Алієва, надіслав запит в управління ФСБ Росії в Криму і Севастополі та МВС Росії в Криму через її затримання на адмінкордоні з Херсонською областю.
Про це повідомляє громадська ініціатива «Кримська солідарність» із посиланням на адвоката Олексія Ладіна.
«Захист надіслав адвокатський запит на ім'я генерала управління ФСБ в Криму Леоніда Михайлюка і міністра внутрішніх справ Росії в Криму Павла Каранди з проханням надати інформацію про те, чи перебуває Гульсум Алієва в розшуку. Якщо так, то на яких підставах», – зазначив Ладін.
Адвокат попросив уточнити дату, з якої Алієва знята з розшуку після закриття порушених проти неї адміністративних і кримінальних справ.
«Я просив надати інформацію про те, чи є вона в списку екстремістів, терористів, і якщо є, то на яких підставах і хто надіслав документи про її включення до цього списку. Крім того, захист на адресу генерала ФСБ і генерала МВС надіслав скарги з проханням провести перевірку і притягнути винних посадових осіб до відповідальності через порушення прав Гульсум Алієвої, що виявтлося в тому, що їй обмежують виїзд із Криму на (материкову – КР) Україну», – уточнив Ладін.
13 січня Гульсум Алієва намагалася виїхати з Криму, але її затримали і відвезли до відділення поліції Армянська. Пізніше, після п'яти годин затримання, російські силовики відпустили Алієву. Адвокат Едем Семедляєв пояснив затримання тим, що Алієва «нібито досі є в карному розшуку». За словами адвоката, при Гульсум були всі необхідні документи про припинення щодо неї кримінальної справи.
Увечері 13 січня в Криму співробітники російської ФСБ вдруге за день затримали дочку засудженого у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва, Гульсум Алієву. Пізніше її відпустили.
Згідно із сайтом Росфінмоніторингу, Гульсум Алієва перебуває в переліку організацій і фізичних осіб, щодо яких є відомості про їх причетність до екстремістської діяльності або тероризму під номером 766.
За інформацією об'єднання «Кримська солідарність», Алієва виїжджала в Херсон з метою оформлення медичних документів і отримання кваліфікованої медичної консультації.
У липні 2018 року російські силовики проводили «слідчі заходи» в будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Пізніше стало відомо, що на його старшу дочку Гульсум Алієву складено протокол. Її звинувачували за статтею 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) за репост у Facebook.
У січні 2019 року Слідчий відділ в Алушті припинив кримінальну справу стосовно Гульсум Алієвої.
12 червня 2019 року російські силовики затримали її на адмінкордоні за звинуваченням у «розпалюванні ненависті або ворожнечі» (ст. 20.3.1 КпАП Росії) за пост у Facebook. Через кілька днів російська прокуратура Алушти припинила адміністративну справу відносно Гульсум Алієвої, пояснивши рішення закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.