Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію юриста Рустема Кямілєва на рішення призупинити роботу Бахчисарайського ресторану «Салачик», повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
За словами Кямілєва, апеляційна інстанція залишила без змін рішення Бахчисарайського міськсуду «до усунення порушень, які були виявлені». При цьому юрист стверджує, що фактично всі порушення керівництво «Салачика» усунуло, про що раніше повідомило належні інстанції.
«Я подав клопотання долучити до матеріалів справи відповіді Росспоживнагляду і управління МНС, проте мені їх повернули. Ми писали їм, що помилки усунуті, приїжджайте і перевірте. Нам відписалися, що оскільки перевірку ініціювала прокуратура, без прокуратури вони не можуть зафіксувати факт усунення порушень. У суді представник прокуратури клопотав залишити попереднє рішення в силі», – розповів Кямілєв.
Юрист має намір подавати касаційну скаргу і не виключає подання позову до Європейського суду з прав людини.
27 квітня адміністрація кафе повідомила, що «Салачик» тимчасово припиняє працювати «за рішенням російського суду». Власником закладу є Марлен Асанов, якого заарештували в жовтні 2017 року у Бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.
