Запасів питної води для потреб населення Криму вистачить до березня 2020 року. Про це 12 листопада журналістам повідомив російський віцепрем'єр уряду Андрій Рюмшин.
«Ми сьогодні маємо запаси до березня. Але у нас опади підуть в листопаді-грудні, плюс снігові січень і лютий», – цитує Рюмшина близький до уряду Криму ресурс «Крыминформ».
Віцепрем'єр уточнив, що запровадження обмежень в подачі води для населення не планується.
Раніше в Кримському гідрометцентрі повідомили, що тепла осінь з мінімальними опадами призвела до посухи і пересихання головних річок, що живлять водосховища природного стоку півострова.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
