Україна готується зробити конкретні кроки для того, щоб перешкоджати діям російського флоту в Чорному й Азовському морях, і готова «розблокувати Чорноморський регіон», заявив президент України Володимир Зеленський.
Він сказав про це в інтерв’ю Крим.Реалії й іншим українським журналістам з Криму, які об’єдналися в мультимедійний спецпроєкт «Як повернути Крим?» до 30-ї річниці Незалежності України і напередодні проведення саміту «Кримської платформи».
Відповідаючи на запитання про те, що робиться для розвитку Військово-морських сил України в умовах намагань Росії домінувати Чорному і Азовському морях, Зеленський повідомив, що заплановано поетапне переоснащення флоту, а також залучення допомоги міжнародних партнерів.
«Щодо нашого Військово-морського флоту: зараз у нас є три етапи. До 2035 року (планується – ред.) будівництво великого флоту. І ми готові до розблокування Чорноморського регіону. Будуть і корвети, будуть і військові катери, будуть малі підводні човни. Також – військово-морські бази. Перша буде будуватися в Бердянську. Тут, я скажу вам відверто, моя ідея – в підтримці цього проєкту з боку Європейського союзу, Великої Британії, США. У мене буде зустріч із президентом США, і це є частиною нашої зустрічі, і частиною, до речі, «Кримської платформи», – зазначив президент України.
У Росії поки що публічно не коментували заяву Володимира Зеленського.
Росія регулярно проводить військові навчання в акваторії Чорного і Азовського морів, поступово збільшуючи як інтенсивність навчань, так і площу акваторії Чорного моря, які вона оголошує закритими для проведення військово-морських навчань. При цьому води поблизу окупованого Криму Росія вважає своїми внутрішніми водами, що призводить як до інцидентів за участю військового флоту, так і до блокування проходу торгових суден в українські порти через Керченську протоку.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
