Депутат: потрібно змусити Росію витрачати більше ресурсів на Крим

Один з авторів законопроекту «про блокаду» окупованих територій України, депутат Верховної Ради Сергій Висоцький вважає, що основна мета поданого документа – змусити Росію «витрачати більше ресурсів на забезпечення Криму та частини території Донбасу».

Про це він сказав у коментарі кореспонденту Крим.Реалії.

Депутат вважає, що наразі українські компанії допомагають державі-агресору утримувати окуповані території.

«Багато бізнесу, пов'язаного з колишніми діячами Партії регіонів, з Росією, загальні схеми, які є між російським провладним капіталом і українським корупційним капіталом, діють через Крим як через вільну економічну зону. Певні бізнеси перереєструвалися в Росії і продовжують постачати послуги й товари на територію України, використовуючи Крим як перевалочну базу», – сказав нардеп.

Висоцький стверджує, що окупована територія України буде звільнена тільки тоді, коли зміниться режим в Росії, якому складно самостійно субсидувати Крим і частину Луганської та Донецької областей. На його думку, якщо в цих умовах припинити товарообіг з півостровом і Донбасом, це значно погіршить економічне становище Росії і прискорить падіння нинішнього режиму.

«Економічна блокада і переадресація всіх цих потоків, економічної відповідальності на окупанта – це наша спроба зіграти цими територіями як важелем щодо Росії», – сказав нардеп.

Реакції російської сторони на такі заяви українських політиків поки немає.

Детальніше читайте в матеріалі Крим.Реалії – Повна блокада Криму: за і проти.

Народні депутати України від коаліції внесли в парламент законопроект про заборону на ввезення будь-яких видів товарів на територію Криму. У цьому ж документі міститься норма, відповідно до якої перетнути адмінкордон з півостровом можна буде тільки за спеціальним дозволом.

Цей законопроект розкритикували правозахисники, зазначивши, що він лише погіршить становище, оскільки призведе до обриву зв'язків із Кримом.

Поки законопроект не внесений до порядку денного Верховної Ради. Його мають розглянути на засіданнях профільних комітетів, після чого його вміст може змінитися. Автори документа сподіваються, що він буде проголосований після літніх парламентських канікул.