Кримська польова місія з прав людини презентувала черговий щомісячний збірник «Ситуація в Криму: аналітичний огляд». Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, на думку правозахисників, відновлення прав людини на півострові можливе лише за умови деокупації Криму.
«Спочатку ми не ставили за мету доводити – зло чи не зло Росія в Криму. Ми моніторили, що відбувається в Криму після того, як Росія встановила там свою юрисдикцію. Пропрацювавши рік і відстежуючи динаміку цих справ, я дійшов висновку, що єдиною умовою дотримання прав людини в Криму буде деоккупація і відновлення суверенітету України над Кримом, і прикладом є ті справи, які постійно перебувають у нас під спостереженням», – розповів на прес конференції в Києві аналітик Кримської польової місії росіянин Віссаріон Асєєв.
Звіт традиційно включає декілька розділів, що характеризують стан справ у Криму. Правозахисники моніторять громадянські та політичні права, право на життя, право на свободу й особисту недоторканність, право на справедливий суд, проблеми жителів Криму, які змушені були залишити півострів і переїхати на материкову частину України (внутрішньо переміщені особи).
Так, у поточному звіті розглядається низка резонансних кримінальних справ, які веде Російська Федерація, серед них – справа Костенка.
«Ті кримінальні справи, які ми показуємо, це не поодинокі справи, це справи, що відображають системність, яка склалася, те, що відбувається в Криму. Це не просто згортання прав і свобод, постійні порушення прав і свобод людини, це створення певної системи з використанням різних інструментів для репресій, для залякування, для тиску, для згортання свободи слова», – розповіла координатор Кримської польової місії в Україні Ольга Скрипник.
Вона також уточнила, що звіти Кримської польової місії використовують усі міжнародні організації у сфері прав людини, в тому числі, ООН, Рада Європи, ОБСЄ та багато інших.
8 липня Рада федерації Росії направив до Генеральної прокуратури список із 12 іноземних організацій, які сенатори рекомендували перевірити на відповідність закону про «небажаних організаціях». Список підтримали всі 156 членів Ради Федерації.
