Доступність посилання

ТОП новини

Рік в ув'язненні – азербайджанська журналістка продовжує боротьбу за права людини


Хадіджа у звукоізольованій кабіні в залі суду притискає до скла аркуш паперу зі своїми записами
Хадіджа у звукоізольованій кабіні в залі суду притискає до скла аркуш паперу зі своїми записами

Азербайджанська журналіст-розслідувач Хадіджа Ісмаїлова перебуває за ґратами вже рік. Незважаючи на це – із в'язниці чи із зали суду – вона продовжує викривати корупцію і порушення прав людини в Азербайджані та клянеться продовжувати боротьбу.

Свою останню заяву про порушення прав людини в Азербайджані журналістці-розслідувачу Хадіджі Ісмаїловій вдалося зробити зі звукоізольованої кабіни в залі апеляційного суду Баку.

19 листопада під час слухання справи, Ісмаїлова, розуміючи, що суддя Ільгар Мургузов може в будь-який момент відключити її мікрофон, продемонструвала силу свого пера. Вона квапливо написала на аркуші паперу дві пропозиції і притиснула його до скла.

Неповнолітні арештанти в камерах 63 і 64 другого блоку стукали в двері на знак протесту. Вони були побиті й незаконно переведені до камер одиночного ув'язнення
Хадіджа Ісмаїлова

«У неділю неповнолітні арештанти в камерах 63 і 64 другого блоку стукали в двері на знак протесту. Вони були побиті й незаконно переведені до камер одиночного ув'язнення», – йшлось у записці.

Протягом року, проведеного за ґратами, Ісмаїлова продовжувала співпрацювати з RFE / RL. Раніше за свою діяльність вона здобула численні міжнародні премії. Вона продовжувала привертати суспільну увагу до порушень прав людини і корупції в уряді багатого нафтою Азербайджану. І вона не має наміру зупинятися.

«Я не сходжу зі свого шляху, – ідеться в її посланні 3 грудня. – Я продовжую боротися. Як і першого дня в ув'язненні, я продовжую посміхатись і зберігаю почуття гумору. І в суді я відчуваю себе переможцем».

Ісмаїлова насміхається над звинуваченнями в ухиленні від сплати податків і шахрайстві. Свою справу вона вважає сфабрикованою, спробою змусити її замовкнути і дискредитувати її розслідування фактів корупції у вищих ешелонах уряду президента Ільхама Алієва.

У відповідь на це Ісмаїлова привернула суспільну увагу до передбачуваних порушень у системі правосуддя Азербайджану і в СІЗО в Кюрдахани на околицях Баку, де її утримували майже рік із моменту арешту 5 грудня 2014 року.

Те, з якою швидкістю уряд відповів на її слова, зайвий раз підкреслило силу пера Ісмаїлової

Те, з якою швидкістю уряд відповів на її слова, продемонстровані крізь скло кабіни 19 листопада на слуханні справи в апеляційному суді, зайвий раз підкреслило силу пера Ісмаїлової.

Того ж дня її відвідав представник Комісії з прав людини Азербайджану, який пообіцяв провести розслідування за її скаргою. Ісмаїлова підкреслила, що одиночне ув'язнення осіб, які не досягли 18 років, суперечить зобов'язанням, узятим на себе Азербайджаном в якості члена Ради Європи, а також Конвенції ООН з прав дитини, підписаної Азербайджаном.

Двома днями пізніше голова Державної групи попередження при урядовій Комісії з прав людини Рашид Румзаде заявив, що за скаргою Ісмаїлової було проведено розслідування.

Неповнолітні затримані, за словами Румзаде, порушили правила поведінки СІЗО й були переведені до інших камер. Румзаде відкинув звинувачення в тому, що вони були покарані одиночним ув'язненням.

Пісня свободи

У своїй камері в СІЗО в Кюрдахани, Ісмаїлова співала оперні арії. Спершу її співкамерниці висловлювали невдоволення цими настільки незвичайними щоденними виступами. Однак вона привернула їх на свою сторону, зумівши пояснити, що співати – їхнє право. Вона співає тому, що має на це право, так само як інші ув'язнені, і надзвичайно важливо не тільки знати, а й користуватися цими правами.

Ісмаїлова заявила, що ув'язненим в Кюрдахани недодають щоденну норму м'ясних продуктів. Усім ув'язненим негайно збільшили порції м'яса

Ісмаїлова здобула повагу своїх сусідок по камері й іншими своїми діями.

Під час однієї зі своїх появ у залі суду, Ісмаїлова заявила, що ув'язненим в Кюрдахани недодають щоденну норму м'ясних продуктів. Усім ув'язненим негайно збільшили порції м'яса.

Ісмаїлова також допомогла юній дівчині скасувати досудове утримання під вартою, написавши їй апеляцію.

90 відсотків книг, надісланих Хадіджі друзями донині переходять із рук у руки в Кюрдахани. Прочитавши їх, Ісмаїлова віддавала книги іншим ув'язненим.

Незадовго до ув'язнення, Ісмаїлова перенесла операцію на шлунку. У зв'язку з цим їй було дозволено отримувати домашню їжу. Її мати завжди приносила тепер чотири додаткові порції, і коли співробітники СІЗО дозволяли передачу, Ісмаїлова ділилась їжею зі своїми співкамерницями.

Бути почутою

Влада намагалась не допустити проникнення репортажів Ісмаїлової із в'язниці.

Більшість її листів перехоплювались і не доставлялися адресатам.

Кілька разів тюремна влада проводила обшуки в її камері з конфіскацією її паперів, у тому числі і судових матеріалів, необхідних для захисту, а також листування з адвокатами.

Тим не менш, з'являючись у суді, Ісмаїлова продовжує привертати суспільну увагу до величезних багатств сім'ї президента Алієва, вивезеним за кордон.

Перебуваючи в звукоізольованій кабіні, Ісмаїлова, щоб уникнути відключення мікрофону, заявила суду, що володіє конкретною власністю й офшорними компаніями в Панамі, Дубаї й Великобританії. Потім вона вибачилася за «обмовку», додавши, що власниками перерахованої нею власності є члени сім'ї президента.

Деякі зі своїх документів Ісмаїловій вдалося передати на волю за допомогою посередників. У їх числі листи, опубліковані газетою The Washington Post і двома журналістськими організаціями, з якими вона співпрацювала до арешту – RFE / RL і Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP).

Просувати вперед правосуддя нелегко, але завжди варто спробувати це зробити. Навіть якщо результатом виявиться поразка
Хадіджа Ісмаїлова

У своєму лютневому листі Ісмаїлова писала: «Просувати вперед правосуддя нелегко, але завжди варто спробувати це зробити. Навіть якщо результатом виявиться поразка. Заради правосуддя, заради нас самих – «за що» набагато важливіше за «як» і «коли».

У березні, в іншому підпільно переправленому листі Ісмаїлова детально викладає, яким чином влада порушуює її права, не дозволяючи їй бачитися з родичами і юристами.

Вона пише: «Йде боротьба між добром і злом, і найголовніше, щоб ця боротьба на припинилася. Тюрма не страшна тому, хто намагається виправити спотворення, або тому, кого намагаються залякати за те, що він чинить правильно. Нам очевидно, за що ми повинні боротися».

Ісмаїлова також завершила переклад на азербайджанську мову роману народженої в Ірані письменниці Цукор Деліджані «Діти джакаранда». У цій книзі звучать голоси тисяч політичних в'язнів, убитих під час чищення іранських в'язниць 1988 року. Ісмаїловій вдалося таємно передати переклад із СІЗО Кюрдахани для публікації.

Плани на майбутнє

За словами Ісмаїлової, тиск на неї у в'язниці збільшується кожного разу, коли на волі оприлюднюється її чергова робота.

Після зарубіжних публікацій її лютневого й березневого листів, її помістили в карцер у Кюрдахани. Пізніше вона написала, що позитивним аспектом її одиночного ув'язнення стало вид на дерево, що відкривався із карцеру.

Щоб запобігти витоку паперів, влада почала обшукувати юристів і родичів Ісмаїлової після відвідин в'язниці.

25 листопада суддя Мургузов відхилив скаргу Ісмаїлової і залишив вирок у силі.

Ісмаїлова припускає, що її наступні апеляції до єдиної інстанції в Азербайджані, що залишилась для неї – Верховного суду країни – будуть також відхилені

Зараз Ісмаїлова перебуває на карантині для новоприбулих до Жіночої в'язниці №4 міста Баку. Вона припускає, що її наступні апеляції до єдиної інстанції в Азербайджані, що залишилась для неї – Верховного суду країни – будуть також відхилені.

Потім Ісмаїлова має намір звернутися до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі, надавши приклади порушення її права на справедливий суд, такі як конфіскація її записів, підготовлених для захисту, відмова в зустрічі віч-на-віч із юристами, а також заглушення її свідчень.

Ісмаїлова, за її словами, із нетерпінням очікує закінчення процесу адаптації в Жіночій в'язниці №4, після чого її переведуть до решти ув'язнених, де вона має намір документувати будь-які реальні випадки порушення прав ув'язнених.

Над матеріалом працювали Рон Синовіц і Азербайджанська Служба RFE / RL

XS
SM
MD
LG