Доступність посилання

ТОП новини

Росія погодилась співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом щодо війни з Грузією в 2008 році


Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін
Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін

Слідчий комітет Росії заявляє, що надав Міжнародному кримінальному суду свої матеріали про ймовірні злочини, скоєні під час збройного конфлікту 2008 року на території сепаратистського регіону Грузії – Південної Осетії.

Хоча Росія формально не приєдналася до Міжнародного кримінального суду, Москва заявила, що співпрацюватиме зі слідством базованого в Гаазі суду, і закликала суд допитати людей, постраждалих від імовірних злочинів у Південній Осетії.

Міжнародний кримінальний суд оголосив 27 січня, що досліджуватиме звинувачення у військових злочинах, скоєних обома сторонами під час війни Росії з Грузією 2008 року. Прокурори суду навели докази того, що і грузинські, і підтримувані Росією південноосетинські війська атакували миротворців. Вони також навели докази, що до 113 грузинських цивільних були вбиті, до 18 з половиною тисяч були вигнані зі своїх будинків у межах «насильницької кампанії виселення», здійсненої російськими і південноосетинськими силами.

Під час п'ятиденної війни у серпні 2008 року загинула понад тисяча людей. Представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін заявив, що цей орган досліджував імовірні злочини, скоєні грузинськими військовими, надісланими до Південної Осетії тодішнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі, і надав слідчим Міжнародного кримінального суду 30 томів документів.

Грузія привітала рішення Міжнародного кримінального суду відкрити розслідування щодо злочинів на території цієї країни в 2008 році. Міністр юстиції Грузії Теа Цулукіані заявила, що розслідування суду стане можливістю для Тбілісі довести, що Москва і проросійські сепаратисти в Південній Осетії «проводили етнічні чистки грузинів» і відповідальні за вбивство грузинських в’язнів війни.

Улітку 2008 року ситуація на адміністративному кордоні між сепаратистським регіоном Грузії Південною Осетією і рештою країни різко загострилося. Сепаратисти значно збільшили обстріли територій, підконтрольних Тбілісі. Зокрема, 7 серпня внаслідок одного з таких артилерійських обстрілів із боку сепаратистів були вбиті двоє і поранені п’ятеро членів грузинського миротворчого контингенту.

У відповідь грузинські війська в ніч на 8 серпня завдали масованих ударів по позиціях сепаратистів, але цілили й загалом по головному місту регіону Цхінвалі, з якого сепаратисти наперед евакуювали жінок і дітей. Удару зазнав і будинок російських миротворців у Цхінвалі з метою ліквідувати навідника артилерії сепаратистів, який безперешкодно працював на даху; семеро російських військових загинули, понад 30 були поранені.

У відповідь Росія того ж дня пішла на Тбілісі війною під приводом захисту своїх громадян і протягом п’яти днів окупувала значну частину Грузії. Південна Осетія, а також інший сепаратистський регіон Грузії Абхазія так і залишилися окупованими після відступу російських військ із решти Грузії, в них були здійснені примусові вигнання майже 20 тисяч тамтешніх грузинів за національністю, які в Південній Осетії становили до третини населення, і вбивства ще понад сотні, їхнє майно було розграбоване, а житло знищене.

XS
SM
MD
LG