Президент застосував право вето до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» і направив його до Верховної Ради України з пропозиціями, погодженими з Євросоюзом. Про це увечері 12 березня повідомляє офіційний сайт голови держави.
«Я прийняв рішення, що заветую Закон, який сьогодні надійшов з парламенту, і подаю законопроект від імені президента, який визначаю як невідкладний, і прошу парламент розглянути його у вівторок», – повідомив Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадських організацій щодо обговорення запровадження системи електронного декларування.
Петро Порошенко зазначив, що пропозиції, розроблені Адміністрацією президента і громадянським суспільством, підтримав Євросоюз. Відповідний лист із висновками за підписами двох єврокомісарів – комісара з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнеса Хана та комісара з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріса Аврамопулоса голова держави отримав увечері 12 березня.
Президент повідомив, що серед основних змін, які пропонуються, є зобов’язання всіх високопосадовців подати електронні декларації в 2016 році. Також запроваджується кримінальна відповідальність за значні порушення в декларуванні. Петро Порошенко наголосив, що цей документ допоможе Україні продовжити боротьбу з корупцією.
Президент закликав народних депутатів підтримати новий законопроект на засіданні Верховної Ради 15 березня.
Як заявив раніше цього тижня голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, парламент наступного пленарного тижня розгляне, серед іншого, законодавчі зміни, спрямовані на виконання плану дій лібералізації Європейським союзом візового режиму для України.
Запровадження електронного декларування чиновниками є однією з умов, яку Україна мала виконати для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Тим часом у ЄС уже багато разів заявляли, що й нинішня версія закону не відповідає ні міжнародним стандартам, ні вимогам, виконання яких було передумовою візової лібералізації.
9 березня Європейська комісія запропонувала зняти візові вимоги для громадян Грузії для короткотермінових подорожей до «шенгену», але не зробила такої пропозиції щодо України, як сподівалися раніше. Як заявив тоді єврокомісар із питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріс Аврамопулос, «ми й далі позитивно працюємо над тим, щоб внести й Україну до безвізового списку наступними місяцями».
Таким чином, Європейський союз, який уже раніше ухвалив у принципі рішення надати українцям у майбутньому безвізовий режим, констатувавши 18 грудня 2015 року виконання Україною технічних критеріїв для запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок її громадян, як і очікували останнім часом, відклав термін остаточного затвердження ухвали про це, роз’єднавши ці терміни для Грузії і України, хоча спершу були сподівання, що обом країнам безвізовий режим нададуть разом.
Причиною є те, що Україна так і не виконала всіх своїх зобов’язань, передусім щодо боротьби з корупцією, які мала виконати для отримання безвізового режиму. Серед таких невиконаних зобов’язань – закон про електронне декларування статків державних службовців, що ухвалений у вигляді, який суперечить вимогам Євросоюзу, чи той факт, що в Україні досі не працює Національне агентство з протидії корупції.
На надання Україні безвізового режиму до країн-членів Європейського союзу очікували спершу з другої половини 2015 року, потім із початку нинішнього, 2016 року, потім із середини 2016-го, потім принаймні з кінця. Останнім часом у ЄС говорять уже про початок 2017 року як термін можливого реального запровадження безвізового режиму для українців. Та, з іншого боку, у Брюсселі припускають, що наступними місяцями Україну можуть знову об’єднати в цьому процесі з Грузією, якщо Київ таки виконає необхідні умови.
