Доступність посилання

ТОП новини

Галина Джикаєва: «Театр існує, щоб людина не перетворилась на худобу»


Галина Джикаєва

Режисерка з Криму – про те, навіщо говорити про війну і про проблеми переселенців

До другої річниці так званого «референдуму» в Криму в Празі розпочинається благодійний фестиваль CrimeanSOS, присвячений проблемам Криму і кримчан. Напередодні в Празі відбувся фестиваль «Один світ», де фільми про Україну виділили в окрему категорію. Героїнею одного з цих фільмів була кримчанка, режисер експериментального театру в Сімферополі Галина Джикаєва, якій довелось втікати з півострова, адже її почали переслідувати у справі режисера Олега Сенцова за звинуваченням у «підготовці терористичного акту». Джикаєва розповіла, як почувається в Києві, до якого, за її словами, була змушена «емігрувати».

– Я вже роззнайомилась із людьми, з молодими драматургами, режисерами. І ми відкрили театр на старому Подолі в Києві, в цеху старого заводу. Це документальний, соціально-політичний критичний театр, постдраматичний. У нас є декілька документальних вистав – це історії переселенців, є одна моновистава, де я граю «ополченця». Це монолог «ополченця» з Донецька, якого зустріли випадково в центрі Києва і розговорили. Нам ніхто не допомагає, ми працюємо самі, тому що політичний театр не дуже в фаворі у влади.

Дуже хочеться повернутись додому і навести там лад

Правда, я ще працюю випусковим редактором на ATR, працюю з ранку до ночі: вдень – репетиції, ввечері – вистави. Тяжко жити переселенцем.

– Ви почуваєтесь в «еміграції»?

– Звісйно. У нас страшенна ностальгія. Дуже хочеться повернутись. І не просто від любові великої. Хочеться повернутись і навести лад там, вдома.

– Ви, звісно, і Крим також, пережили величезний шок, але чи пережила його також і Україна? Ваш досвід стає зрозумілим людям, він знаходить якийсь відгук?

Ці вистави для тих, для кого війна далеко. Мовою мистецтва можна до них достукатись

– Знаєте, людям не хочеться чути про травматичний досвід. Це захисна реакція, це нормально. А взагалі, як кажуть, «театр існує, щоб людина не перетворилась на худобу». Треба говорити про це, про війну, про проблеми переселенців.

Ці вистави не для переселенців, не для військових, а для тих, для кого війна далеко. І саме мовою мистецтва можна до них достукатись, підняти рівень емпатії в людей, бо переселенцям насправді дуже важко. Вони різні, вони не всі позитивні. Багато хто налаштований не дуже мирно до переселенців. Але якщо назагал брати, то Україна – дуже добра країна, люди відгукуються на чужу біду.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG