Власникам будівель у Судаку, в масиві «Алчак», що їх збиралися примусово знести, місцева влада запропонували компромісний варіант, який передбачає сплату близько 72 мільйонів рублів, які необхідно знайти протягом десяти днів. В іншому випадку будівлі знесуть примусово. Про це повідомив глава ЦВК Курултаю Заїр Смедляєв увечері 23 березня.
«Те рішення, яке в міськраді вважають компромісним, жодним чином не може влаштовувати власників будинків, земля під якими сподобалася комусь! Одні радісно казали «ура», цілих десять днів ще простоять будинки, інші казали «ніякого ура!». Десять днів, або ви приносите 72 мільйони рублів, або знесення. Який «ура», просто дали відстрочку вироку», – зазначив Смедляєв.
Заїр Смедляєв наголосив, що кримська влада неодноразово підкреслювала факт реабілітації кримських татар урядом Росії, проте досі достовірно не відомо про випадки, коли кримським татарам повертали б їхнє майно і землю, втрачені в результаті депортації кримськотатарського народу.
«Дії міської влади у розв’язанні цієї проблеми й будуть індикатором того, як виконуються укази і гучні заяви президента Російської Федерації в Криму, про нечуваний статус та інше. Поживемо – побачимо», – зазначив Заїр Смедляєв.
Він додав, що немає жодних гарантій проти того, що «аналогічні псевдовласники раптом можуть з'явитися і в інших місцях» на Кримському півострові, як немає і гарантій того, що після того, як власники будівель у житловому масиві «Алчак» віддадуть гроші, «пізніше не прийдуть інші «власники» з документами і на їхні землі».
Будь-яких офіційних коментарів російської влади і силових відомств Криму з цього приводу немає.
Близько 100 озброєних російських силовиків прибули 23 березня в Судак, у район житлового масиву «Алчак», де передбачалося знесення шести будинків кримських татар. Про це Крим.Реалії розповів перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
За його словами, ці будинки були побудовані багато років тому і, дійсно, не мали дозвільних документів. При цьому Джелял підкреслив, що така ситуація характерна для всього Криму і стосується не лише кримських татар.
Пізніше 23 березня координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров повідомив Крим.Реалії, що російські силовики поїхали, а понад 150 кримських татар, які зібралися, розійшлися.
Напередодні стало відомо, що 23 березня в Судаку планується знесення шести кримськотатарських будівель і ринку, власником якого є глава Судакського меджлісу Ільвер Аметов.
У понеділок, 21 березня, в Криму глава Ради безпеки Росії Микола Патрушев провів нараду, на якій заявив про збереження загрози дестабілізації ситуації на півострові.
У вівторок, 22 березня, у Криму відбулися обшуки в будинках трьох делегатів Курултаю. Цього ж дня на анексованому Росією півострові перебував міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу.
Міжнародні організації, у тому числі Європарламент, неодноразово заявляли про порушення прав людини в незаконно анексованому Росією Криму, зокрема щодо кримськотатарського населення, і закликали Москву припинити порушення. Підконтрольна Росії влада Криму називає такі заяви «перебільшенням».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
