Режим відеоконференції на судовому засіданні дозволяє перервати і не транслювати виступів обвинувачених, чим і скористався підконтрольний Росії Верховний суд Криму. Таку думку висловив Микола Полозов – адвокат одного з фігурантів «справи 26 лютого» Ахтема Чийгоза в коментарі Крим.Реалії.
Адвокат прокоментував засідання суду 29 березня щодо апеляцій на арешт фігурантів «справи 26 лютого». Ці засідання відбулися без безпосередньої участі Ахтема Чийгоза, Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
«Очевидно, тут ми бачимо певне зловживання правом з боку суду, оскільки, на мій погляд, це реакція на виступ Ахтема Чийгоза з останнім словом, досить жорстким, на минулому судовому засіданні. Режим відеоконференції, все-таки, дозволяє і прибрати звук у потрібний момент, і відключитися, тому, я думаю, що це обумовлено саме цим», – сказав Полозов.
За його словами, законодавець цю норму ухвалював для тих випадків, коли слідчий ізолятор розташовується далеко від суду «з метою процесуальної економії».
«Але тут, у Криму, ізолятор знаходиться в трьох хвилинах пішки від суду. Тому інакше як зловживанням правом я цю ситуацію розцінювати не можу», – підкреслив адвокат.
Він повідомив, що наступне засідання суду за цими скаргами в квітні також відбудеться в режимі відеоконференції. Про це, за його словами, судді повідомили під час засідання 29 березня.
Полозов підкреслив, що режим відеоконференції в російських судах застосовується при розгляді апеляцій. Водночас засідання у «справі 26 лютого», тобто першої інстанції, проходтитмуть за участю фігурантів процесу.
У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 29 березня відбулися три засідання за апеляційною скаргою захисту на арешт фігурантів «справи 26 лютого». Судді оголосили перерву до 6 і 7 квітня.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 24 березня залишив без задоволення апеляцію прокуратури анексованого Криму, яка вимагала повернути справу до суду для винесення в подальшому обвинувального висновку підсудним. Також суд продовжив термін тримання під вартою фігурантам справи до 24 квітня.
Після анексії Криму Росією на півострові російські правоохоронці почали судити кримськотатарських активістів, що брали участь у мітингу прихильників територіальної цілісності України, яким протистояли активісти партії «Русское единство», яку на той момент очолював нинішній глава Криму Сергій Аксьонов.
Події відбувалися 26 лютого 2014 року. За даними російського слідства, через тисняву, що утворилася, двоє мітингувальників загинули, 79 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
15 лютого на засіданні російського Верховного суду Криму було вирішено відправити цю справу на дорозслідування.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
