Доступність посилання

Представники Меджлісу звертатимуться до Європейського суду з прав людини – Джелял


Наріман Джелял

Після використання всіх можливих правових засобів для відстоювання інтересів у анексованому Росією Криму представники Меджлісу кримськотатарського народу мають намір звернутись до Європейського суду з прав людини.

Про це у вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял.

«Ми не бачили ще мотивувальної частини рішення суду. Як нам повідомили, воно буде готове 29 квітня, а, за фактом, ми зможемо його отримати, як пообіцяли, не пізніше четвертого травня... Перебуваючи тут, у нинішніх умовах у Криму, ми хочемо використовувати всі можливі і доступні нам правові засоби для відстоювання нами наших прав на діяльність Меджлісу. З метою, природно, ми так прогнозуємо, отримавши повні відмови, звернутись до Європейського суду з прав людини і вже там відстоювати наше право на існування», – сказав Джелял.

Заступник голови Меджлісу додав, що російський суд Криму спробував «якнайширше розмити саме поняття і кордони Меджлісу».

«У цілому, судячи з їхніх висловлювань, до членів Меджлісу вони відносять різних людей: вони їх називають представниками Меджлісу, прихильниками Меджлісу, тобто, цим вони спробували якомога ширше розмити саме поняття і кордони Меджлісу. Хоча, за нашими документами, це всього лише 33 обраних Курултаєм представника... Я хочу лише зазначити, що ми якраз наполягали на тому, щоб до поняття Меджлісу кримськотатарського народу входили виключно, як це і має бути, 33 людини. Тоді як наш адміністративний позивач наполягав на тому, що під Меджлісом кримськотатарського народу потрібно розуміти членів усіх органів національного самоврядування: Курултаю, виборчої комісії, всіх Меджлісу регіональних і місцевих, – а це більше 2000 тисяч людей на сьогоднішній день», – зауважив Джелял.

У свою чергу, глава правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук зазначила, що Росія може «вирішити не виконувати рішення Європейського суду з прав людини», тому що такі прецеденти вже були.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 26 квітня виніс позитивне рішення за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримських татар на території півострова. Це рішення може бути оскаржене протягом місяця.

Відповідач у цій справі – перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял – заявив, що члени Меджлісу подаватимуть апеляцію.

Напередодні на засіданні суд долучив до справи рішення Наталії Поклонської про припинення роботи Меджлісу.

18 квітня Мін'юст Росії вніс Меджліс кримськотатарського народу до переліку громадських і релігійних об'єднань, діяльність яких у цій країні зупинена «у зв'язку зі здійсненням ними екстремістської діяльності». Цей крок засудили Україна, низка міжнародних організацій і правозахисників.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що питання про заборону діяльності Меджлісу кримських татар на півострові є «внутрішніми російськими питанням» і Росія не має наміру прислухатись до «рекомендацій» ззовні.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

XS
SM
MD
LG