Принцип прохання про помилування може стати основою для звільнення кримських політичних в'язнів із «групи Сенцова». Про це заявив адвокат звільненої української льотчиці і народного депутата України Надії Савченко Марк Фейгін на прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
За його словами, ситуація зі звільненням Надії Савченко створила прецедент у Росії, яким слід скористатися і кримським політв'язням.
«Механізм помилування вже розроблений, за ним можна йти. Але я хочу зазначити, що в Росії, на відміну від України, немає закону про помилування. Ця процедура закріплена нормативними актами й указом президента. І практики, коли помилування відбувається на прохання родичів, а не самих постраждалих, ще не було. І якщо створюється така нова практика, то її потрібно використовувати», – вважає російський адвокат.
Марк Фейтін також зазначив, що прохання про помилування не означає визнання провини засуджених, і тому радить їхнім родичам подавати такі прохання на ім'я президента Росії. «Для більш дієвого ефекту всі кейси необхідно використовувати колективно», – говорить він.
Надія Савченко, яку в Росії ув’язнили на 22 роки, повернулася до Києва напередодні у рамках обміну. 25 травня російський президент Володимир Путін підписав указ про помилування українки на прохання родичів загиблих журналістів, у причетності до загибелі яких звинувачували Савченко. Водночас до Росії з України прибули двоє російських громадян Олександр Александров і Євген Єрофеєв, затримані минулого року в зоні конфлікту на сході України і засуджені за звинуваченням у веденні агресивних воєнних дій, вчиненні терористичного акту, що призвів до смерті людини. Президент України Петро Порошенко підписав указ про їхнє помилування 24 травня.
У 2014 році Росія анексувала український Крим. Україна і Захід звинувачують Росію в підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».
Також Москва заявляє, що не має жодних зобов'язань за мінськими угодами, оскільки підписувала їх не як учасник, а як «гарант», і не має наміру виконувати досягнуті домовленості.
