Радник глави Служби безпеки України Юрій Тандіт заявляє, що силовики розглядають чотири основні версії вбивства журналіста Павла Шеремета – професійна діяльність, особисті мотиви, «російський слід» і замах на керівника «Української правди» Олену Притулу.
Тандіт зазначив, що, за попередніми даними, використали вибуховий пристрій з дистанційним управлінням, який був прикріплений під водійське сидіння.
«Кому вигідне це вбивство?...Важливо дати можливість силовикам розкрити цей злочин. Прошу псевдоправдолюбів не використовувати цю трагедію в своїх корисливих цілях! У розслідуванні вбивства Павла не має бути емоцій. Не можна піаритися на смерті людини! Ми зробимо все, щоб злочинці, а найголовніше замовники, були знайдені», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Раніше голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заявила, що для розслідування обставин вбивства журналіста Павла Шеремета силовики створюють оперативну групу, до діяльності якої також залучать представників ФБР, оскільки, за словами Деканоїдзе, у ФБР якісна експертиза щодо вибухових пристроїв.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня вранці у центрі Києві внаслідок вибуху автомобіля, в якому він їхав. Ця машина належала керівникові «Української правди» Олені Притулі, але її в авто не було. Поліція попередньо кваліфікує вибух автомобіля як умисне вбивство.
Як заявив радник голови Міністерства внутрішніх справ України Зорян Шкіряк, в автомобілі журналіста спрацював, за попередніми даними, безоболонковий саморобний вибуховий пристрій потужністю від 400 до 600 грамів у тротиловому еквіваленті. За словами Шкіряка, попередньо слідство розглядає такі основні можливі причини вбивства Шеремета як професійна діяльність і неприязні стосунки. Але виключати «російський слід» не можна, додав він.
Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював також на радіо «Вести».
