Активісти, правозахисники, представники міжнародних організацій закликають жителів Криму повідомляти про факти порушень прав людини на півострові. У свою чергу українці і світова громадськість можуть завдяки громадським акціям вплинути на ситуацію, яка склалась на півострові, вважають активісти.
«Дуже часто саме публічне розголошення ситуації служить тому, щоб людину знайшли, повернули, якщо її десь незаконно утримують. Дуже важливо спілкуватися. Наприклад, міжнародні організації, такі як наша, зобов'язані дотримуватися конфіденційності. Люди можуть розповісти нам про ситуацію і ми не будемо розголошувати інформацію, але ми знатимемо про сам факт і намагатимемось певними важелями впливати на ситуацію, хоча б на системному рівні», – зазначає спікер міжнародної правозахисної організації Amnesty International в Україні Марія Гур'єва.
Світовий досвід показує, що інформаційні акції не обов'язково дають негайний результат, проте суспільний інтерес до проблеми може стати дієвим інструментом впливу, додала вона.
«Деякі сім'ї не хотіли говорити про свої проблеми, але коли каток почав збільшувати тиск, через деякий час почали говорити, що «нам нікуди діватися» і «ми готові всюди говорити про проблему, розповідати правозахисним організаціям»... Я вважаю, що говорити про зникнення людей у Криму потрібно. Якби хоча б вели розслідування, можна було б мовчати, а так як його нема, то єдиний механізм – приділити максимальну увагу порушенням прав людини», – говорить координатор ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева.
Правозахисники не приховують, що позиція публічного розголошення може бути пов'язана з ризиком для сім'ї постраждалих на території Криму. Так на шальках терезів опинилися безпека членів сім'ї та дія суспільного тиску, що може вплинути на вирішення ситуації.
Після анексії Криму Росією на території півострова почастішали випадки пропажі людей, переважно, серед кримських татар. При цьому в підконтрольному Росії Слідкомі Криму стверджують, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».
Переслідування проукраїнських і кримськотатарських активістів стали частим явищем у Криму після його анексії Росією. Про це неодноразово заявляли правозахисники. Вони закликають Кремль припинити порушення прав людини. Але в Москві і російська влада Криму заперечують репресії.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Підписуйтесь на наc в Twitter і першими дізнавайтеся головні новини
