Російські війська в ніч на 15 жовтня атакували Миколаїв та область сімома керованими зенітними ракетами С-300/400. Як після цього повідомили у Повітряних силах України, ракети запускали з території анексованого Криму.
За інформацією голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, обстріл пошкодив інфраструктурний об'єкт, ресторанний комплекс, торгові павільйони, житлові будинки та автомобілі.
«Виникли пожежі, тривають заходи щодо ліквідації. Внаслідок обстрілу загинула жінка, поранення отримали 16 людей, з них трьом надано амбулаторну допомогу», – заявив тоді голова Миколаївської ОВА.
«Постаралася» 31 дивізія ППО?
За даними автора, вперше за весь час повномасштабної війни росіяни вдарили з Криму по наземних цілях материкової України зенітними ракетами. За логікою речей спеціально заводити на Кримський півострів зі складу Південного військового округу (ПВВВ) РФ окремий зенітно-ракетний дивізіон або навіть батарею російському командуванню немає сенсу. Адже там давно перебуває і несе бойове чергування їхня повноцінна 31-а дивізія ППО. Хоча, можливо, їй могли надати спеціально «заточений» під стрільби практично балістичною траєкторією переробленими зенітними ракетами та комплексами підрозділ. Пряме призначення кримського з'єднання – захист усіх стаціонарних військових об'єктів, важливих транспортних, логістичних комунікацій на півострові, наприклад, Керченського (Кримського) мосту від повітряних атак українських Сил оборони.
Штаб цього тактичного з'єднання розміщується в центрі Севастополя, в районі Історичного бульвару в Язоновому провулку, а ЗКП (захищений командний пункт) – у Юхариній балці. У її складі – 18 ЗРП (зенітний ракетний полк) зі штабом у Феодосії. Ще у складі 31-ї дивізії числиться 12-й зенітний ракетний та 3-й радіотехнічний полки (обидві військові частини дислокуються в Севастополі – КР). Їхні «точки», тобто стартові позиції ракетників та станції локаторників, розкидані по всьому Криму – від Керченського півострова до мисів Тарханкут і Меганом, а також у Кримських горах.
Як вважають деякі військові аналітики, наприклад, авіаексперт Валерій Романенко, навчити штатний розрахунок ЗРК С-300 або С-400 стріляти «по землі» не вимагає особливих зусиль. Відтак сім своїх ракет по Миколаєву 15 жовтня міг запустити один зі штатних або приданих підрозділів 31-ї дивізії. Туди ракета С-400, наприклад, з Євпаторії (туди по прямій 223 км) може залетіти лише за три з половиною хвилини, тобто раніше, ніж пролунає сигнал повітряної тривоги. Власне, так і сталося.
Це лише епізодичний, разовий удар по Миколаєву чи за ним підуть інші, як із попередніми регулярними атаками росіян «Іскандерами» по Одесі, Кривому Рогу, Дніпру? Достовірно, мабуть, про це знають лише у штабі ПВО чи того ж кримського з'єднання.
Раніше, до 15 жовтня включно, населені пункти південних регіонів України обстрілювали балістикою з Криму сухопутні тамтешні ракетники з ОТРК «Іскандер», а також Чорноморський флот Росії. Флотські використовували при цьому свої крилаті ракети «Калібр» на кораблях та підводних човнах, «Онікс» та інші, якими оснащені берегові ракетні комплекси (БРК) «Бастіон», а ще один раз, у березні 2024 року, «експериментальні» гіперзвукові «Циркони». В останньому випадку удар припав по Києву.
Зброя терору
Стосовно ще радянських зенітних ракет С-300, то їх у росіян багато, і вони дешевші, ніж, наприклад, «Іскандери»Олександр Коваленко
За словами військового аналітика, координатора групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, С-300 використовується росіянами для того, щоби тероризувати мирне українське населення.
«Куди вони можуть дістатись, все використовуватимуть для терористичних ударів, – пояснив він Крим.Реалії. – Можуть для цього до Криму і далекобійні КАБи притягнути, незважаючи навіть на те, що там їхні авіабази під нашими періодичними ударами. Стосовно ще радянських зенітних ракет С-300, то їх у росіян багато, і вони дешевші, ніж, наприклад, «Іскандери». Ціна сьогоднішнього «Іскандера» з урахуванням використання контрабандних комплектуючих, сягає 7 мільйонів доларів, а виготовлення С-300 певних модифікацій – 400-500 тисяч доларів».
Коваленко також повідомив, що батарею ЗРК С-300 або С-400, якими росіяни обстрілювали й обстрілюють Харків та інші прикордонні населені пункти України, ЗСУ накрили 1-2 червня 2024 року, найімовірніше, ракетами HIMARS. Цей російський підрозділ перебував на полі на схід від Кисельова Бєлгородської області – за 60 км від кордону з Україною та за 80 км від Харкова. Така дистанція цілком досяжна для HIMARS.
За інформацією видання Defense Express, доведена дальність польоту ракети 5В55 від комплексу С-300 по наземних цілях становить 120 км. Уламкова бойова частина має масу 133 кг у ракет серії 5В55, 143 кг – у ракет 48Н6 і 180 кг – у ракет 48Н6М. Ракети оснащені безконтактним радіолокаційним підривником, а бойова частина начинена готовими елементами, що вражають, у вигляді кубиків завширшки 1 см.
Водночас ракета 48Н6ДМ до комплексу С-400, за даними Defense Express, може пролетіти зі швидкістю 4000 км/год відстань від 230 км при ударі по наземній цілі. Таку ракету, наприклад, використали для удару по Києву 14 січня 2023 року. Але є одне але: на відміну від ракет 5В55, багатотисячний запас яких дістався РФ з радянських часів, ракети до С-400 вважаються дефіцитними. За даними Defense Express, за рік російський ВПК здатний виготовити від 50 до кількох сотень таких ракет, які потрібні не лише для терору, а й для повітряної оборони.
«Все одно треба реагувати»
Зрозуміло, що С-300 не точна, але для того, щоб працювати в режимі «земля-земля», кошмарити населення, руйнувати будинки, цілком підходитьІгор Романенко
«На початку повномасштабної війни росіяни мали близько шести тисяч ракет С-300, які знято з озброєння, нині приблизно близько п'яти, – розповів Крим.Реалії колишній заступник начальника українського Генштабу, генерал-лейтенант у відставці, дипломований офіцер-зенітник Ігор Романенко. – Зрозуміло, що [ракета] С-300 не точна, але для того, щоб працювати в режимі «земля-земля», кошмарити населення, руйнувати будинки, цілком підходить. Вони [росіяни] дістали зі сховищ ці ракети, доопрацювали, модернізували на заводах ще 2018 року самі комплекси, провели випробування. А зараз лише доводять до досконалості. Як і комплекси С-400, які мають велику дальність. А ще підготували розрахунки С-300 та С-400 для роботи «по землі». До речі, такими С-400 у січні 2024 року вони били по Києву. До Криму, швидше за все, завезли такі модернізовані комплекси та спеціально підготовлені розрахунки».
За словами Романенка, для розгортання пункту управління та самої пускової установки мобільного ЗРК С-300 П необхідно лише 3-5 хвилин. Після здійснення пуску розрахунок відразу згортається і залишає бойову позицію. Тому потрібні ефективні західні засоби контрбатарейної боротьби, оперативна розвідка району перебування таких російських «сухопутних» зенітних комплексів на колесах. Дуже б допомогли в цій ситуації підготовлені фахівці двох літаків далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛО) ASC 890. Про їх передачу в пакеті військової допомоги Україні уряд Швеції заявив наприкінці травня 2024 року. З їхньою допомогою можна було б давати цілевказівки не лише ракетним підрозділам на землі, а й задіяним, скажімо, для «відповіді» росіянам винищувачам F-16, що цього року з'явилися на озброєнні ЗСУ.
«Все одно треба реагувати», – вважає Ігор Романенко. І українські Сили оборони час від часу реагують. Щоправда, поки що результативно б'ють по бойових позиціях дивізіонів під Євпаторією, Джанкоєм, у Севастополі і навіть по командному пункту тієї ж 31-ї дивізії. Тепер на черзі «під роздачу» її штатні чи придані підрозділи, яких російське командування перекваліфікувало на сухопутні «терористичні» ракетники.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
