У Криму, 15 листопада, на судовому засіданні у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза вимагають відводу всієї колегії суддів через зацікавленість у результаті справи. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов у Твіттері.
За інформацією адвоката, чергове судове засідання почалося з допиту свідка звинувачення Романцова, який 2014 року був старшиною батальйону патрульно-постової служби.
«Суддям не сподобалися відповіді свідка Романцова і вони за власною ініціативою оголосили його показання, дані ним раніше», – повідомив Полозов.
За словами адвоката, свідок розповів, що 26 лютого 2014 року в будівлю Верховної Ради АР Крим прорвалися кілька мітингувальників, у руках вони мали частини поламаних меблів. Суддя вказав на те, що раніше поліцейський розповідав, як мітингувальники ламали меблі, а у суді заявив, що не бачив цього.
«Мною заявлено заперечення на дії головуючого, а також відведення всієї колегії суддів за мотивами зацікавленості у результаті справи», – написав адвокат.
За словами Полозова, судді у «справі Чийгоза» зовсім не приховують обвинувальний ухил у процесі. «Очевидно, що і вирок ними заздалегідь визначений», – додав адвокат.
Ахтема Чийгоза затримали у січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.
Справу Чийгоза російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника глави Меджлісу Ахтема Чийгоза, і окремо – щодо інших фігурантах процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість переслідуванням громадян України в анексованому Росією Криму і закликало припинити тиск на них. Також МЗС звернулося до міжнародного співтовариства, щоб воно застосувало всі можливі види правового і політичного тиску на Росію з метою припинення нею тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх українських політв’язнів і заручників.
