Одного з шістьох заарештованих в Ялті у справі «Хізб ут-Тахрір» відправили в психіатричну лікарню для проходження примусової експертизи. Про це 17 листопада на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив кримський адвокат Еміль Курбедінов.
«Наразі чекаємо підтвердження або спростування інформації. Мусліма Алієва, обвинуваченого за ч. 1, ст. 205.5 КК, у так званій «справі Хізб ут-Тахрір», з шістьох заарештованих по Ялтинському регіону і Алушті, вивезли в психіатричну лікарню, скоріш за все, для примусової психіатрії», – написав адвокат.
За інформацією Курбедінова, Муслім, як і інші заарештовані, в підтримку Ільмі Умерова, відмовився від проходження «добровільної» психіатричної експертизи.
«Ми припускаємо, що ФСБ розпочало реалізацію масової каральної психіатрії щодо шістьох кримських татар-мусульман. Неприпустимо в 21 столітті саджати людей у психушки за їхні погляди та політичну позицію. Це вже переходить усі можливі рамки російської боротьби з інакодумцями кримськими татарами-мусульманами», – сказав Курбедінов.
Адвокат вважає, що за фактом Ільмі Умерова необхідно світовій спільноті «поставити крапку в такий відроджується практиці НКВД і КГБ і не допустити масових психіатричних процедур і переслідувань».
На початку листопада кримський адвокат Едем Семедляєв повідомляв, що обвинуваченим у справі «Хізб ут-Тахрір» призначили примусову психіатричну експертизу.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.
Після анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, кримськотатарських активістів і членів Меджлісу. Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість переслідуваннями громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск на нього. Також МЗС звернулося до міжнародного співтовариства, щоб ті застосували всі можливі види правового і політичного тиску на Росію з метою припинення нею тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх українських політв'язнів і заручників.
