У Киргизстані в неділю проходить референдум щодо внесення змін до конституції країни, які серед іншого, можуть змістити ключові повноваження від президента до прем'єр-міністра і заборонити одностатеві шлюби. Загалом на голосування винесено 26 поправок.
Референдум у Киргизстані буде визнаний таким, що відбувся, якщо в ньому візьмуть участь понад 30% виборців.
У разі схвалення змін на референдумі, прем’єр-міністр зможе призначати і звільняти міністрів без схвалення президента і участі місцевих рад. Також він отримає право блокувати законопроекти, які передбачають збільшення видатків бюджету. Крім того, прем'єр-міністр і його заступники після відставки зможуть повернутися в парламент, зберігши депутатський мандат.
Президент Киргизстану, відповідно до реформи, зможе подавати своїх кандидатів до Конституційного суду країни і усувати суддів з посади, якщо це рішення підтримають дві третини парламенту.
На плебісцит винесене питання про усунення терміну позовної давності за деякими кримінальними злочинами, зокрема «за злочини геноциду і екоциду», а також надання владі права на анулювання громадянства в деяких випадках.
Одне з питань, до яких прикута увага, зокрема за кордоном – заборона одностатевих шлюбів. Під час голосування пропонують визначити шлюб як «союз чоловіка і жінки». Законодавство в цьому питанні у Киргизстані доволі суперечливе і передбачає суворе покарання за сприяння у «гомосексуальному способі життя», тоді як статус «нетрадиційних сексуальних відносин» не визначений. Відповідний законопроект був ухвалений у першому читанні в парламенті, але не затверджений в цілому.
На референдум також винесене питання про скасування пріоритету міжнародних норм з прав людини над національними.
Противники конституційної реформи в Киргизстані вважають, що за допомогою цих змін 60-річний президент Алмазбек Атамбаєв після завершення президентської каденції 2017 року планує отримати контроль над всією виконавчою владою в країні і стати прем’єр-міністром.
Відповідно до законодавства країни, президент Киргизстану обирається лише на один шестирічний термін, але політик може необмежену кількість разів претендувати на посаду прем’єр-міністра.