Українська влада не забезпечила безпеку учасникам мітингу 26 лютого 2014 року в Криму, незважаючи на те, що для забезпечення охорони громадського порядку біля будівлі Верховної Ради Криму того дня залучили 551 співробітника міліції. Про це заявила 24 лютого експерт Гельсінського фонду з прав людини Ольга Саломатова на прес-конференції в Києві, присвяченій результатам дослідження цих подій, проведеного українськими правозахисниками та міжнародними експертами.
«Функції міліції фактично з початку демонстрації бере на себе «народне ополчення», яке не має повноважень і є парамілітарним утворенням. Єдине, що вони могли зробити – виступати як охорона проросійського мітингу. Позитивне зобов'язання щодо дотримання безпеки на цих мітингах українська держава не виконала», – зазначила Ольга Саломатова.
«Позитивне зобов'язання» – термін, що використовується Європейським Судом з прав людини, який передбачає звернення до держави в особі відповідних органів (посадових осіб) за захистом.
Міжнародна експертна група (Молдова, Польща, Україна), яка здійснювала правовий аналіз і реконструювала події 26 лютого 2014 року, вважає, що розслідувати ці обставини повинна саме Україна, яка на той момент ще контролювала територію Криму.
26 лютого 2014 року президія Верховної Ради АРК призначила позачергове засідання парламенту. Меджліс кримськотатарського народу побоювався того, що на ньому може бути поставлене питання про «приєднання Криму до Росії», і скликав своїх прихильників на мітинг. У свою чергу, партія «Русское единство» Сергія Аксьонова зібрала проросійський контрмітинг. Проукраїнська акція чисельно перевищувала своїх опонентів, і в якийсь момент її учасники навіть увірвалися до будівлі парламенту. Як підсумок – засідання Верховної Ради Криму в цей день так і не відбулося.
Ахтем Чийгоз був затриманий в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, у тому числі, з партії «Русское единство».
«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтему Чийгозу, й окремо – щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанову й Мустафі Дегерменджі.
