Представники громадського формування «Аскер» повинні й надалі перебувати на адмінкордоні з Кримом. Про це 1 квітня в коментарі Крим.Реалії заявив координатор акції з цивільної блокади Криму Ленур Іслямов.
«Один сам факт того, що стоять спостерігачі від кримських народів на кордоні, вселяє впевненість у кримчан, що суб'єктність Криму українській владі не байдужа», – зазначив Іслямов.
Говорячи про підсумки спільних із представниками Держприкордонслужби України чергувань, Ленур Іслямов назвав «Аскер» волонтерською організацією й зазначив, що «сотні людей скористалися допомогою «Аскер».
«Аскер» стоятиме на адмінкордоні до звільнення Криму від «російських» загарбників», – додав Іслямов.
Перший заступник начальника Бердянського прикордонного загону, начальник штабу підполковник Сергій Рибаченко також підтвердив інформацію про подальше перебування представників «Аскер» на адмінкордоні.
За його словами, скарг на роботу формування не надходило.
Раніше в Міністерстві з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України заявили про необхідність обладнання Контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) на адміністративному кордоні з Кримом. Зокрема, передбачається створення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Активісти громадського об'єднання «Аскер» 28 березня розпочали чергування на адмінкордоні з анексованим Росією Кримом. Громадські працівники спільно з українськими прикордонниками несуть службу на всіх трьох пунктах пропуску. Всі добровольці пройшли відбір і подальше навчання.
У вересні 2015 року розпочався перший етап безстрокової акції з блокування вантажного транспорту, який прямував до Криму з продуктами й товарами. Економічна блокада була ініційована лідерами кримських татар. У листопаді стартував другий її етап – енергетичний.
У січні 2016 року акція змінила формат. Частина активістів несуть спільну з українськими прикордонниками службу на адміністративному кордоні з Кримом у складі громадського формування «Аскер». Інша частина виявила бажання створити окремий батальйон імені Номана Челебіджихана й надалі брати участь у деокупації Криму.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною й півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній «кордон». На адмінкордоні працюють три контрольних пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
