Доступність посилання

У Москві відбулися пікети на захист кримських політв’язнів


Пікет на захист політичних в’язнів у анексованому Криму

У Москві громадські активісти провели пікети на захист політичних в’язнів в анексованому Криму.

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, активісти, зокрема, вийшли на підтримку Арсена Джеппарова – одного з обвинувачених у «справі «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнали терористичною й заборонили. В активіста Джепарова значні проблеми зі здоровям, але в СІЗО Сімферополя він не отримує належної медичної допомоги.

Напередодні повідомлялося, що Арсен Джеппаров потребує термінової операції, проте адміністрація СІЗО Сімферополя не дає її провести.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 20 квітня залишив під вартою фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеппарова.

Фігуранти «справи ялтинських мусульман» Рефат Алімов і Арсен Джеппаров перебувають під вартою, після того як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених «ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього були затримані алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».

XS
SM
MD
LG