У анексованому Криму біля будинку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова 12 травня відбувся молебень (дуа), приурочений до річниці порушення кримінальної справи проти нього.
«Дуа – це в перекладі з арабської мови означає «прохання», це звернення до Всевишнього за допомогою. Сьогодні ми зверталися до Всевишнього, щоб він в першу чергу зміцнив, дав терпіння і стійкість тим людям, які перебувають у найважчому становищі. І другий момент, щоб Всевишній відкрив очі тим людям, які сьогодні проводять ці дії (рейди і незаконні арешти – КР), щоб ці люди усвідомили, що цей шлях – шлях в нікуди», – розповів Крим.Реалії активіст Назім Шеіхмамбетов.
Як повідомив Ільмі Умеров, це він запросив у свій двір всіх бажаючих звернутися до Аллаха, щоб він «дав сил і волі для того, щоб вони змогли перенести тяготи, які створює нинішня окупаційна влада Криму».
«Правоохоронна система Російської Федерації відпрацьовує на Крим тиск на адвокатів. От наприклад, у мене домовленість з чотирма адвокатами на захист мене в цій політичній справі. До трьох із них застосовувалися різні методи впливу», – додав Умеров.
Перед цим у Бахчисараї відбувся молебень, присвячений річниці арешту чотирьох бахчисарайців у «справі Хізб ут-Тахрір».
12 травня 2016 року екс-прокурор анексованого Криму Наталя Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.
Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, тримання у психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало великий громадський і міжнародний резонанс.
У центральній мечеті Бахчисарая 12 травня провели дуа (колективний молебень) до річниці арешту кримських татар Енвера Мамутова, Зеврі Абсеїтова, Рустема Абільтарова і Ремзі Меметова по «справі Хізб ут-Тахрір».
Після анексії Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані за цією справою російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
