Українські правозахисники вказують на складнощі при отриманні дозволу на в'їзд до анексованого Криму для здійснення своєї робочої діяльності.
Про це 31 травня заявила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик під час презентації доповіді «Становище правозахисників на підконтрольних уряду територіях України: три роки після Євромайдану», повідомляє «Укрінформ».
«Якщо говорити про свободу пересування, то основною проблемою, на нашу думку, є те, що український уряд суттєво обмежив доступ іноземних правозахисників до Криму. Оскільки процедура, встановлена на національному рівні для того, щоб іноземні правозахисники могли отримати спеціальний дозвіл на відвідування Криму і здійснення правозахисної роботи там, є складною, бюрократичною та вимагає багато часу, зусиль», – сказала Печончик.
За її словами, відомі випадки, коли люди отримували відмови у видачі такого спеціального пропуску для здійснення правозахисної роботи в анексованому Криму.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній «кордон».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
