Влада Молдови підтвердила, що закликала Організацію Об’єднаних Націй обговорити виведення російських військ із сепаратистського регіону Придністров’я на майбутній сесії Генеральної асамблеї наступного місяця.
Як написав у Фейсбуці спікер парламенту Андріан Канду, лист із таким проханням передав до ООН постійний представник Молдови в цій організації Віктор Морару.
«Протягом 25 років Росія під приводом «миротворчої місії» залякує нас, тримаючи свої війська, боєприпаси й озброєння на території нашої держави», – нагадав спікер.
Раніше про цей лист писали засоби інформації Росії, але офіційного підтвердження не було.
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, реагуючи на лист, заявив, що, на думку Москви, обговорення в ООН виведення російських військ із Придністров’я «не буде сприяти мирному процесові». Він також назвав ініціативу Кишинева «не дуже дружньою й доволі несподіваною».
Місяць тому парламент Молдови схвалив заяву, якою вимагає від Росії вивести війська, озброєння й інше обладнання з Придністров’я. Цю заяву одразу ж засудив проросійський президент країни Ігор Додон, що має обмежені повноваження, назвавши її «ще одним провокативним кроком», що має на меті «погіршити відносини з Росією».
На початку травня Конституційний суд Молдови вже визнавав присутність російських військ у країні неконституційним: чинна Конституція Молдови проголошує її нейтралітет і не припускає постійної присутності іноземних військ на території країни.
Росія продовжує утримувати в Придністров’ї, за оцінками, до двох тисяч своїх військовослужбовців: приблизно тисячу, за словами Москви, необхідну для охорони величезних складів озброєнь, що лишаються там ще з радянських часів, приблизно 500 перебувають як «миротворці» та ще 500, як заявляє Росія, потрібні для ротації цих миротворців.
Росія ще на саміті ОБСЄ 1999 року в Стамбулі взяла на себе обіцянку вивести свої війська з Придністров’я до 2002 року, але не виконала її. Усупереч цим зобов’язанням і численним закликам і Кишинева, і міжнародної спільноти, Росія тепер відмовляється зробити це й заявляє, що і не виведе, бо «міжнародна ситуація змінилася».
Переважно російськомовний регіон Придністров’я, де базувалася 14-а армія Радянської армії СРСР, а потім Збройних сил Росії, нині перейменована в Оперативну групу російських військ, іще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто в світі, хоча регіон має істотну підтримку Росії – політичну, економічну і військову.
Після нетривалої війни 1992 року, в якій загинуло приблизно 1200 людей, Кишинів остаточно втратив контроль над цим регіоном країни. В тій війні на боці сепаратистів узяли участь окремі бійці й цілі підрозділи й частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою.
1992 року за двосторонньою російсько-молдовською угодою на адмінкордоні між Придністров’ям і рештою Молдови була започаткована миротворча операція з участю російських і молдовських військ, а також збройних формувань сепаратистів.
